Він чітко усвідомлював характер та наслідки своїх дій, скерованих на підрив боєздатності частин та підрозділів Сил оборони України. Суд засудив громадянина України до 5 років…
Підполковник Валерій Чибінєєв — Герой України, почесний громадянин міста Бердянськ, лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, відзначений медалями «За поранення» та «15 років сумлінної служби». Валерій Чибінєєв професійний військовий, який віддав життя в боях за Гостомель 3 березня 2022 року.
Підполковник Валерій Вікторович Чибінєєв загинув у свій 34-й день народження в Гостомелі. Група снайперів, яку він очолював, отримала завдання із забезпечення дій 72-ї ОМБР щодо звільнення міста Гостомель. Зайнявши позиції, група проводила спостереження та у визначений час знищила коригувальників вогню по Гостомелю.
— Противник помітив групу, намагався знищити її за допомогою артилерії та авіації. Вміло маневруючи та змінюючи вогневі позиції, розвідники нищили ворога. Валерій працював по броньованих цілях із гвинтівки Barrett, а його підлеглі нищили живу силу противника. Бій тривав близько 15 годин, — розповів учасник бою, співробітник ГУР МОУ.
За його словами, коли у Валерія закінчилися набої до снайперської гвинтівки, а ворог почав оточувати, він змінив вогневу позицію та продовжив вести бій з автомата. Ціною власного життя Валерій Чибінєєв прикрив товаришів та забезпечив виконання бойового завдання…
Ворог у тих боях зазнав великих втрат: ліквідовано близько 1500 особового складу, 20 бойових машин десанту та багато іншої бойової техніки противника.
Героя України поховали на Берковецькому кладовищі біля молодшого брата Романа, який загинув у 2019 році на Донеччині.
Дитинство Героя України пройшло в Бердянську, разом з братом вони виховувалися в Бердянській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів. З 5-річного віку Валерій Чибінєєв мріяв стати розвідником-десантником.
— У 9 класі вихователі, як завжди, запитують у дітей про їхні побажання щодо вступу. Пам’ятаю, як Валерій заявив, що хоче вступати до військового ліцею. Я його попередила, що іспити там важкі й зазначила, що йому варто підтягти англійську мову, пропонувала свою допомогу. Але він впевнено зауважив, що буде займатися сам. Відтоді він удень і вночі ходив з підручником з англійської мови. Це дало результат: він без питань вступив до «Захисника». Я ще тоді відзначила його цілеспрямованість і рішучість. Він дуже поважав викладачів інтернату, приїздив до нас у відпустках, а після вручення «Героя України» заїхав до нас, подякував за все, — розповідає вихователька Валерія пані Людмила.
Після 9 класу Валерій Чибінєєв вступив до Запорізького ліцею з посиленою фізичною підготовкою «Захисник», згодом став курсантом факультету розвідки Одеської військової академії, пізніше перевівся до Львівської академії сухопутних військ, яку закінчив у 2010 році.
З курсантських років він любив займатися спортом — щоранку пробігав по 10 кілометрів, захоплювався єдиноборствами. Товариші Валерія відмічають і його жагу до знань — він любив читати, особливо цікавився історичною літературою.
Після закінчення військового вишу в серпні 2010 року майбутній Герой України прибув до Миколаєва для проходження служби у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді командира взводу. Згодом, коли у 79-й бригаді була сформована рота снайперів, був призначений її командиром.
У складі 79-ї бригади Валерій Чибінєєв брав участь у бойових діях: визволяв Лиман на Донеччині, брав участь у боях у районі Бірюкового, Ізвариного Луганської області, обороняв Донецький аеропорт, Авдіївку. Був неодноразово поранений, дістав контузії, але ні на мить не полишав особового складу під час виконання бойових завдань.
У 2016 році під час параду до Дня Незалежності України Валерій Чибінєєв був удостоєний найвищої державної нагороди «Герой України». Відтоді білборди «Будь, як Валера» прикрашали рідне місто Валерія — Бердянськ.
Пізніше Валерій Чибінєєв продовжив службу в ГУР МОУ, де вміло використовував свій бойовий досвід.
Під час служби про себе нагадували бойові поранення: інколи під час маршів розходилися шви й кровоточили рани, починалися болі. Але Валерій Чибінєєв рішуче заявляв: «Буду, як усі».
Підполковник Чибінєєв завжди ретельно готувався до виконання бойових завдань і дуже боляче сприймав невдачі, особливо — втрату своїх товаришів.
Пам’ять про Валерія Чибінєєва вже живе в місті Чернівці — там є вулиця, названа на його честь, у Києві петицію щодо перейменування на честь Героя України розглядають у Київській міській державній адміністрації, мешканці тимчасово окупованого Бердянська після визволення міста неодмінно назвуть вулицю на честь братів Чибінєєвих. Музей АТО в національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова має ім’я Героя України Валерія Вікторовича Чибінєєва. Також у травні на честь Героя пройде чемпіонат України з військово-спортивних багатоборств із дисципліни «Бойове двоборство».
У Валерія Чибінєєва залишилася дружина та донька Марта, яка народилась 1 листопада 2022 року…
Анна Гудзь
