Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
АрміяInform продовжує розповідати про військовослужбовців ЗСУ, які від початку широкомасштабного вторгнення стали на захист країни.
Цього разу мова піде про головного сержанта батальйону Ігоря, який з минулого року несе службу у лавах Збройних Сил України.
«Коли призивався, ще й сусіда свого взяв із собою, тепер він снайпером у нас служить»
— 1 квітня минулого року я прийшов на службу. У мене була «бронь», але я вирішив, що треба йти захищати державу. Прийшов у наш підрозділ на посаду головного сержанта батальйону… От щойно повернулись, три місяці ми виконували бойове завдання на Вугледарському напрямку, — розповідає Ігор.
Каже, що родина його спокійно відреагувала на рішення йти до ЗСУ:
— Переживають, звісно, за мене. І я переживаю за них, бо самим їм важко вести домашнє господарство… Коли я призивався до армії у 2022 році, то взяв і сусіда свого із собою. Він підійшов до мене, каже: я би хотів із вами служити. Відповідаю: запитань немає, я тебе знаю як відповідальну людину. І сусід мій зараз служить у нас у батальйоні на посаді снайпера.
Ігор до 2022 року працював на посаді першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.
— Тому й «бронь» у мене була за номером 0001… Коли мої хлопці ставлять запитання «що ми робимо на Донбасі?», я відповідаю: краще ми захищатимемо Батьківщину на Донбасі, ніж ворог прийде до нас на Вінниччину й робитиме те, що робив на Київщині, Сумщині, Чернігівщині, — аргументує головний сержант батальйону.
«Армія російської федерації, по суті, не вийшла зі стану армії радянської»
Ігор до широкомасштабного вторгнення мав звання старшого сержанта.
— Я строкову службу проходив ще в радянській армії… Якщо порівнювати її з нашою, то радянська — зовсім іншого ґатунку була. І армія російської федерації, по суті, не вийшла зі стану армії радянської, — зазначає військовий.
Він наголошує, що нині ставлення до сержантів у ЗСУ змінюється:
— Якщо ми рухаємося до стандартів НАТО, то роль сержантів із кожним роком зростатиме. Наш вмотивований сержантський склад має бути навченим і в змозі передати підлеглим свої знання… Коли ми виконували завдання на Донбасі, то командир бригади, до якої нас прикріпили, міг спокійно ставити запитання як офіцерові, так і сержанту про стан справ. Бо сержант має володіти інформацією так само, як і офіцер. Чому? Адже в бою може трапитись будь-яка ситуація: командир може бути пораненим або, не дай Боже, загине, і саме сержант має взяти на себе всю відповідальність і надалі чітко командувати підрозділом.
Ігор каже, що вся підготовка нині відбувається за методиками, які використовуються у країнах НАТО.
— Намагаємося в підрозділі наближатись до тих стандартів і навчати наших воїнів саме тих прийомів ведення бою, які використовуються у найкращих арміях світу, — зазначив головний сержант батальйону.
Фото Дмитра Юрченка
