Про це в коментарі АрміяInform розповів боєць батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Владислав, який щойно повернувся на службу…
АрміяInform продовжує розповідати про військовослужбовців ЗСУ, які від початку широкомасштабного вторгнення стали на захист країни.
Цього разу мова піде про головного сержанта батальйону Ігоря, який з минулого року несе службу у лавах Збройних Сил України.
«Коли призивався, ще й сусіда свого взяв із собою, тепер він снайпером у нас служить»
— 1 квітня минулого року я прийшов на службу. У мене була «бронь», але я вирішив, що треба йти захищати державу. Прийшов у наш підрозділ на посаду головного сержанта батальйону… От щойно повернулись, три місяці ми виконували бойове завдання на Вугледарському напрямку, — розповідає Ігор.
Каже, що родина його спокійно відреагувала на рішення йти до ЗСУ:
— Переживають, звісно, за мене. І я переживаю за них, бо самим їм важко вести домашнє господарство… Коли я призивався до армії у 2022 році, то взяв і сусіда свого із собою. Він підійшов до мене, каже: я би хотів із вами служити. Відповідаю: запитань немає, я тебе знаю як відповідальну людину. І сусід мій зараз служить у нас у батальйоні на посаді снайпера.
Ігор до 2022 року працював на посаді першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.
— Тому й «бронь» у мене була за номером 0001… Коли мої хлопці ставлять запитання «що ми робимо на Донбасі?», я відповідаю: краще ми захищатимемо Батьківщину на Донбасі, ніж ворог прийде до нас на Вінниччину й робитиме те, що робив на Київщині, Сумщині, Чернігівщині, — аргументує головний сержант батальйону.
«Армія російської федерації, по суті, не вийшла зі стану армії радянської»
Ігор до широкомасштабного вторгнення мав звання старшого сержанта.
— Я строкову службу проходив ще в радянській армії… Якщо порівнювати її з нашою, то радянська — зовсім іншого ґатунку була. І армія російської федерації, по суті, не вийшла зі стану армії радянської, — зазначає військовий.
Він наголошує, що нині ставлення до сержантів у ЗСУ змінюється:
— Якщо ми рухаємося до стандартів НАТО, то роль сержантів із кожним роком зростатиме. Наш вмотивований сержантський склад має бути навченим і в змозі передати підлеглим свої знання… Коли ми виконували завдання на Донбасі, то командир бригади, до якої нас прикріпили, міг спокійно ставити запитання як офіцерові, так і сержанту про стан справ. Бо сержант має володіти інформацією так само, як і офіцер. Чому? Адже в бою може трапитись будь-яка ситуація: командир може бути пораненим або, не дай Боже, загине, і саме сержант має взяти на себе всю відповідальність і надалі чітко командувати підрозділом.
Ігор каже, що вся підготовка нині відбувається за методиками, які використовуються у країнах НАТО.
— Намагаємося в підрозділі наближатись до тих стандартів і навчати наших воїнів саме тих прийомів ведення бою, які використовуються у найкращих арміях світу, — зазначив головний сержант батальйону.
Фото Дмитра Юрченка
