Утім, це не відповідає дійсності — насправді противник уже рік не має жодних суттєвих успіхів, адже Сили оборони України уже понад рік стримують російські…
Мобілізація в Україні триває. На жаль, ще залишаються ті, хто свідомо чи несвідомо перешкоджає її проведенню. Здебільшого через дописи в соціальних мережах та месенджерах. Автори дописів емоційно розповідають про те, що представники військкоматів масово роздають повістки, при цьому нібито порушуючи закони на кожному кроці, а самі залишаються в тилу. Яка ситуація насправді? Як відбувається вручення повісток? Хто проходить службу в пересічному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки? Із цими запитаннями журналіст АрміяInform звернувся до Чернівецького обласного ТЦК та СП.
В обласному територіальному центрі комплектування Буковини запевняють, що переважна більшість військовослужбовців, які проходять службу в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, мають бойовий досвід, воювали в різні роки війни, починаючи з 2014 року.
— Це і ті люди, які від початку бойових дій на сході нашої країни стримували агресора й давали йому відсіч у лавах танкових, артилерійських, десантних, гірсько-штурмових та інших військових частинах, — розповів начальник Чернівецького обласного ТЦК та СП полковник Ігор Сорокопуд. — Вони про війну знають не з розповідей. Чимало з цих військовослужбовців за успішне виконання бойових завдань відзначені відомчими та державними нагородами.
І сьогодні військовослужбовці територіальних центрів області, рот охорони відряджаються до районів ведення бойових дій, поповнюючи лави бойових частин.
Командирами стрілецьких батальйонів, які формувалися на Буковині, стали офіцери територіальних центрів комплектування, і чимало сержантів та солдатів, які у складі цих батальйонів пішли боронити українську землю, також є вихідцями з територіальних центрів комплектування.
На превеликий жаль, і це — невимовний біль кожного з військовослужбовців ТЦК, є серед особового складу, який відрядили до районів ведення бойових дій, і втрати.
Серед військовослужбовців ТЦК Чернівецької області є поранені та травмовані. Через поранення вони, за рішеннями військово-лікарських комісій, були визнані обмежено придатними до військової служби у воєнний час і призначені на посади, зокрема у ТЦК.
Ось такі люди проходять службу в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на Буковині. Їм аж ніяк не закинеш, що «не воювали».
— Взагалі, немає визначених посадових осіб, для яких вручення повісток є їхніми прямими обов’язками, — пояснює начальник пресслужби Чернівецького обласного ТЦК та СП капітан Тетяна Попович. — У групах оповіщення працюють здебільшого учасники бойових дій, серед яких є і поранені, і навіть ті, хто пройшов полон. Тож дорікати чи обурюватись, не знаючи службовий шлях того чи іншого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не варто. Мені особисто неодноразово доводилось вручати повістки і траплялося чути «чому самі не на фронті». Та людям, які ставили такі запитання, не було відомо, а, можливо, й цікаво, що повістку вручає військовий, який пройшов важкі бої в Дебальцевому і має поранення, що сама я півтора року виконувала завдання в районі проведення бойових дій та прийшла в ТЦК та СП з артилерійської бригади. Зрештою, і сьогодні в мене чоловік і рідний брат, який до того не мав військового досвіду, мобілізовані з початку широкомасштабного вторгнення. Зараз вони воюють на найгарячішому, Бахмутському напрямку: чоловік — у складі десантно-штурмової бригади, брат — в одному зі стрілецьких батальйонів.
Тетяна Попович додає, що нинішні заходи оповіщення є вимушеними, і проводяться тому, що наразі чимало військовозобов’язаних буковинців і внутрішньо переміщених осіб порушують вимоги законодавства про військову службу та військовий обов’язок. Тому важливо розуміти необхідність цієї «невдячної» роботи й не грати на руку ворогу, а виконувати свій громадянський обов’язок. Кожному на його місці.
Тож, фрази на кшталт «засиділися у військкоматах» та «нехай самі воюють» — несправедливі, зокрема, щодо військових ТЦК Буковини, і не потрібно їх тиражувати.
Я впевнений, що серед військовослужбовців інших територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки більшість теж має бойовий досвід.
Нині надважливо всім українцям розуміти, що триває найважливіший іспит для нашої держави і кожного з нас. Саме від нас залежить питання існування держави Україна, питання майбутнього наших дітей та онуків, заради яких ми маємо вибороти нашу незалежність та територіальну цілісність.
