Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Мінветеранів презентувало довідник «Невидимі наслідки війни». Його було підготовлено за Програмою НАТО ще у 2020 році, утім, нещодавно оновлено з урахуванням нового досвіду, здобутого після широкомасштабної агресії рф.
Деякі з порад лікарів, працівників соціальної сфери, членів громадських і волонтерських організацій, які опікуються ветеранами на різних етапах їхнього відновлення, ми пропонуємо читачам АрміяInform.
Як подолати наслідки стресової життєвої події
Чимало військовослужбовців ЗСУ та ветеранів брали участь у бойових діях, ризикували життям, мали поранення, бачили смерть, розстріли, були в полоні, зазнавали тортур, самі вбивали, втрачали близьких людей.
Аби відновитись після пережитих травмуючих подій та повернутись до мирного життя, бійці мають впоратися з емоційними переживаннями й водночас подолати тривожне сприйняття світу, почати йому довіряти й не очікувати на небезпеку в майбутньому. Для цього слід:
- Усвідомити все, що з вами сталося і які спогади зараз травмують найбільше. Допомогти може психоедукація, що повинна інформувати про природу травми, як вона впливає на мозок, на когнітивну, фізичну, емоційну, духовну та соціальну сфери.
- Вчасно діагностувати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), звернути увагу на такі симптоми: підвищена тривожність, постійні переживання, нічні жахи, сильні емоційні реакції, сильні фізичні реакції, уникання нагадування про травму.
Якщо ці симптоми не зникають упродовж місяця й більше після потенційно травматичної події й перешкоджають у стосунках чи роботі, ймовірно, що розвинувся ПТСР.
Як допомогти ветеранам та їхнім близьким впоратися з наслідками травми
Чого не варто робити:
- не примушуйте травмовану особу говорити про травматичний досвід. Це може призвести до небажаних наслідків, ретравматизації;
- не пропонуйте людині одразу велику кількість стандартизованих методик і батарею тестів. Навіть якщо ви знаєте, як їх проводити;
- не ігноруйте інформацію, яка може бути дуже важливою;
- не підтримуйте уникання ветеранами наявних психологічних та фізичних симптомів. Вони можуть вважати і вдавати, ніби їх не існує;
- не звинувачуйте травмовану особу й не дорікайте їй через те, як саме вона може реагувати та проявляти емоції. Часто постраждалі не можуть контролювати гнів, агресію, сльози тощо;
- не говоріть людині, що пора припинити поводитися, як на війні;
- не говоріть людині, що час лікує;
- без дозволу не обіймайте та не доторкайтесь до тіла людини. Дотики до певних частин тіла можуть призвести до спалаху;
- не призначайте медикаменти (антидепресанти) для лікування симптомів ПТСР. Потрібно порадитися із психіатром;
- не підтримуйте міфи, що ПТСР не лікується, люди з ПТСР слабкі або небезпечні.
Що варто робити:
- пропонувати емоційну підтримку;
- проявляти тепло, довіру й розуміння;
- мати повагу до того досвіду, який ветерани пережили;
- уважно слухати та чути;
- приймати й розуміти спротив травмованої людини, бути виваженими та обережними. Саме ці якості допоможуть підібрати найбільш ефективні для цієї людини форми підтримки й допомоги;
- створити атмосферу психологічної та емоційної безпеки для ветеранів;
- проговорити, що вся інформація, яку ви отримаєте, залишиться конфіденційною;
- якщо ці люди готові прийняти допомогу, заохочуйте їх пройти обстеження й отримати належне лікування.
Важливо пам’ятати, що всім, хто взаємодіє та іде поруч із ветеранами, слід говорити:
- «Ми чуємо й ми приймаємо».
- «Ми є свідками, коли допомагаємо вмістити нестерпне, невмістиме».
- «Ми йдемо поруч».
- «Ми починаємо говорити, коли прийде час».
- «Ми слухаємо».
- «Ми допомагаємо почати розуміти проблему».
- «Ми разом ідемо дорогою зцілення».
Керівник Центру психічного здоров’я і травматерапії «Інтеграція», психіатр, психотерапевт, кандидат медичних наук, капітан ЗСУ Андрій Карачевський під час Міжнародного конгресу «Збереження нації у війні», репортаж з якого робив кореспондент АрміяInform, розповів про дослідження, проведені у 2001–2005 роках у Сполучених Штатах Америки. За його словами, серед ветеранів тих, хто має поранення, вчетверо менше, ніж тих, хто має проблеми з психічним здоров’ям. Тож система допомоги ветеранам у нас, як і в Америці, буде надзвичайно актуальною.
— Нині багато кажуть про посттравматичний синдром, про медикаментозне лікування, але практика показує, що є дуже багато різних розладів: панічних, обсесивно-компульсивних тощо. Але й звичайні зміни в поведінці колишніх військовослужбовців потребуватимуть корекції… Психіатрам, неврологам слід знати, як за таких обставин надати допомогу. І зараз нам важливе не лише інформування військових, а й усього населення, — зазначив Андрій Карачевський.
Вирішувати саме це завдання й допомагатиме довідник «Невидимі наслідки війни».
У Міністерстві з питань ветеранів України розповіли кореспонденту АрміяInform, що оновлений довідник підготовлений за допомогою донорів, утім, дістати дієву підтримку ветерани також можуть за телефоном цілодобової психологічної допомоги Всеукраїнського ветеранського фонду при міністерстві — 0800 33 20 29.
На телефонній лінії працюють фахові психологи. Крім того, у фонді є групи підтримки, котрі у кризових ситуаціях можуть приїхати на виклик ветерана або його родини й уже на місці поспілкуватися з ними, надати необхідні поради та допомогу.
