Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
З початком війни на долю українців випало багато випробувань. З перших хвилин широкомасштабної агресії росії проти нашої країни люди перебувають у тривожному стані, відчувають постійний стрес,загрозу своєму життю, невизначеність та неможливість побудувати свої плани на найближче майбутнє.
Захисники та захисниці, які зі зброєю в руках на фронті відбивають навалу підступного ворога,також часто-густо відчувають нові та іноді незрозумілі для них почуття, як то кажуть, входять у залежність, руйнують добрі відносини з рідними та коханими…
У будь-якому випадку задля того, щоби уникнути подальших негативних проявів та наслідків психологічних та психічних розладів, варто звертатися до спеціалістів.
Історію про те, як у Дніпрі військовим допомагають відновитися,підтримати психологічне здоров’я, впоратися з внутрішньою напругою та зберегти добрі відносини з людьми, розповіла практичний психолог Лілія Дегтярьова, яка працює у психоневрологічному відділенні однієї із лікарень міста.
— До війни 25-річний Іван був студентом медичного вишу у Харкові й мріяв стати хірургом, — розповіла пані Лілія. — У березні минулого року чоловік поставив на паузу вивчення анатомії людини й пішов на війну. За рік боїв у Івана розвився логоневроз (заїкуватість. — Авт.). Проте він продовжує жити органічним інтересом до хірургії. І коли я шукала «рятувальні кола» для перемикання, ми говорили виключно про хірургію. На цю тему в людини змінювалася міміка, ставав позитивним зоровий контакт, і я почула вірш про хірургію, складений за час перебування в лікарні.
Під час роботи ми знайшли та виявили глибокі негативні почуття, які паралізували, зробили ревізію ресурсів присутніх у людини, перерахували, які копінг-стратегії використовував Іван раніше, коли долав складні ситуації. А ще — ніжними руками виносили зі стану розпачу в надію!
Зі слів психолога, для таких хлопців та дівчат важливо відрефлексувати ті почуття та переживання, які були накопичені.
— Людям треба повернутись у стан «до стресу» й звільнитися від почуття пережитого страху, — каже Лілія Петрівна.
Це не єдина історія про військовослужбовців, яких фахівцям-психологам та медикам вдалося відновити. Багато хлопців вже повернулися до виконання бойових завдань й згодом проходитимуть черговий етап реабілітації — етап адаптації до мирного життя.
