Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Ними є ті, хто, зрадивши Україну, продається найлютішим її ворогам — московитам. Ціна їхньої зради — кров і життя десятків тисяч українців, зокрема й дітей.
«Дурнів і невігласів не вербували…»
«Українські спецслужби затримали громадян, які виявляли підвищений інтерес до одного з військових об’єктів».
«У результаті спецоперації СБУ вдалося затримати кількох громадян України, які збирали розвідувальну інформацію і передавали її своїм московським кураторам. Ведеться розслідування».
«Затримано колишнього високопоставленого чиновника спецслужби, який тривалий час працював на російську розвідку».
«СБУ припинила діяльність агентурної мережі фсб рф, що забезпечувала росіян інформацією про військові та стратегічні об’єкти по всій Україні, а також затримала коригувальника ракетних ударів по Миколаївській області. Ним виявився місцевий таксист, який чекав на «рускій мір»…
…Подібними повідомленнями рясніють інтернет-сайти та випуски теленовин. Вони і радують, і засмучують. Радують, бо зайвий раз засвідчують, що українські спецслужби працюють, свій хліб їдять недарма, а засмучують тим, що ми ледь не щодня переконуємось: у нашій державі є негідники, для яких слова «Україна», «рідна земля» нічого не варті й вони готові торгувати ними, як останній шинкар-гендляр у базарний день.
На жаль, свого часу ми програли війну не лише на інформаційному, а й на контррозвідувальному фронті, щиро повіривши в українсько-російську дружбу. Нас десятиліттями запевняли у «братських почуттях», а в цей час носили за пазухою камінь і гострили сокиру. Від колишніх фронтовиків — учасників Другої світової — не раз чув, що «на війні вчаться швидко». Схоже, що їхні онуки і правнуки теж багато чого навчилися за рік широкомасштабної війни: в їхні «сітки» потрапило в рази більше мерзотників, аніж за всі попередні 30 років нашої незалежності. Скажете, сьогодні війна і тому їх так багато розвелося? Не згоден. Чимало з них були давно завербовані і працювали на московитів, передаючи їм конфіденційну інформацію.
На підтвердження сказаного наведу кілька офіційних повідомлень СБУ: «Повідомляємо про затримання глибоко законспірованого російського агента, який збирав розвідувальні дані про постачання західного озброєння в Україну і планував передати їх російській стороні. Себе позиціонував як військовий експерт, але був завербований співробітником російських спецслужб. Для збору закритих відомостей зловмисник використовував особисті зв’язки, у тому числі серед представників вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Свою «зацікавленість» іноземним озброєнням маскував під виглядом збору аналітичних даних для «експертних» публікацій у соцмережах. Отриману інформацію окупанти планували використати для ракетних ударів по українських об’єктах критичної інфраструктури, задіяних для транспортування закордонних озброєнь, а також для зриву міжнародних домовленостей нашої держави з країнами-партнерами в галузі оборони».
У спецслужбах кажуть, що останнім часом раніше завербованих і глибоко законспірованих кротів поменшало, але ще не всі виявлені і знешкоджені.
— Надзвичайно важко виявляти російських агентів, якщо вони були завербовані 15-20 чи навіть 10 років тому, — сказав мені друг дитинства Валерій, який сьогодні служить у контррозвідувальному підрозділі однієї зі спецслужб. — Треба визнати, що росіяни вербували не будь-кого: невігласи і дурні їх не цікавили…
«Паршиві вівці скрізь є…»
А скільки покидьків не працювали раніше на росіян, але в глибині душі ненавиділи Україну і все українське? Затаївшись, вони з нетерпінням чекали приходу «визволителів». І 24 лютого 2022 року їхній «зоряний час» настав. Ці негідники швидко налагодили контакти з росіянами і почали на них працювати. Коли в наші міста й села прийшли окупанти, дехто відразу ж пішов їм прислуговувати.
— До нашого селища росіяни прийшли наприкінці лютого, — розповідає житель Київщини Олекса Дорош. — З квітами їх ніхто не зустрічав. Але вже наступного дня, по обіді, їхні так звані комендантські патрулі почали навідуватись до осель моїх земляків, родичі яких чи вони самі були учасниками АТО/ООС, служили в ЗСУ. Не залишилися поза їхньою увагою і сім’ї правоохоронців. В помешканнях цих людей робили обшуки, їх допитували. А все тому, що знайшлося кілька іуд, які принесли московитам списки всіх «нацистів» нашого селища. Навідалися «визволителі» навіть до одного 88-літнього діда, який свого часу передав волонтерами в район проведення ООС кілька мішків картоплі! Що ж, паршиві вівці скрізь є. Наші «вівці» до села не повернуться…
Лише протягом одного тижня і лише на Харківщині в ході масштабних оперативних дій було викрито понад 60 зрадників і колаборантів. Вони, зокрема, збирали розвіддані про розташування українських військ та стратегічно важливі об’єкти критичної інфраструктури регіону. Отримані матеріали окупанти використовували для масованих ракетно-артилерійських обстрілів Харківщини. У Миколаєві затримали Юрія Арбатського, який передавав росіянам цікаву для них інформацію. СБУ підозрює його у шпигунстві, йому також загрожує 15 років позбавлення волі. У суді Арбатський скаржився на те, що його дочка змушена вчитися в школі українською, а не російською мовою, при цьому каявся. ФОТО № 4
Серед зрадників є і колишні чиновники. Один з них, Євген Б., ніколи не приховував симпатій до росії, а після військового вторгнення щиро вітав нову владу. Тому й був призначений гауляйтером однієї з окупованих областей. Він не лише допомагав московитам продавати крадене українське зерно, а й чинив репресії проти національно свідомих земляків. Його колега, правда, тепер теж уже колишній, Олексій К., теж подався на службу до московитів.
На жаль, працюють на ворога й жінки. Співробітники спецслужби свого часу затримали жительку одного із сіл Житомирщини, «примітивши» її у заборонених в Україні соцмережах, де ця «панянка» висловлювала агресивну проросійську позицію і поширювала антиукраїнський контент. У процесі оперативної розробки з’ясувалося, що після вторгнення рф у північні райони Житомирщини жінка збирала і передавала ворогу надзвичайно важливу для російської розвідки інформацію, оскільки через це село рухалися сили ЗСУ, які вибивали ворога з тимчасово окупованих територій.
Нещодавно суд відправив на 11 років за ґрати коригувальницю російських ракетних ударів по Миколаєву. Зрадницею виявилась місцева жителька, колишня посадовиця оборонного підприємства. Вона активно підтримувала російське вторгнення і поширювала свої погляди у прокремлівських телеграм-каналах. Згодом адміністратор одного з таких пабліків з’єднав її з російською спецслужбою. За вказівкою ворога жінка збирала інформацію про місця розташування об’єктів військової та критичної інфраструктури на території регіону. Отримані дані передавала агресору у вигляді відміток на електронних картах та фотографій з прив’язкою до місцевості. Цю інформацію росіяни використали для ударів по чотирьох інфраструктурних об’єктах у Миколаєві. Серед них були й місцеві лікарні.
Ось такі вони «герої» нашого часу!.. Хочеться вірити, що цим та іншим іудам доведеться відповісти за свої злочини.
