Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
Широкомасштабне вторгнення росії в Україну вкотре підтвердило, що нашій державі потрібно тримати курс у НАТО, адже повернення до всього радянсько-російського — це ніщо інше, як всепоглинаюча чорна діра, що нівелює наші цінності, традиції й історію. І мова вже не про поступові кроки з повільним впровадженням деяких стандартів, а про спринтерський біг, під час якого на ходу потрібно перебудовувати системи і водночас відбивати військову агресію росії. З огляду на це важливим питанням є знання англійської мови, яка є містком розуміння з країнами Альянсу. Про те, який наразі рівень знання іноземної мови у військовослужбовців Збройних Сил України, розповіла начальник навчально-наукового центру іноземних мов Національного університету оборони України, кандидат філологічних наук полковник Наталія Васюкова.
— Наразі англійська мова необхідна всім, незважаючи на військове звання. До прикладу, для обслуговування та використання західних зразків озброєння, де вся інформація викладена іноземною мовою. І потрібно хоча б на базовому рівні розуміти, як працює певний вид зброї або техніки. Адже для того щоб розібратись, є фактично два шляхи: це або навчання у іноземних інструкторів, або вивчення матеріалів, які теж, очевидно, що не написані українською. Якщо ж говорити про глобальні цілі, то необхідність вдосконалення мовної підготовки викликана не лише війною, а й новими вимогами, адже Україна тримає курс на Захід, в напрямку інтеграції до НАТО. І наразі надважливим залишається для України врешті досягнути мовної сумісності з партнерами.
— Чи збільшилась мотивація до навчання у військових після початку широкомасштабного вторгнення?
— Нині попит підвищився як з боку науково-педагогічного складу, зокрема на виконання вимог викладати певний відсоток дисциплін іноземною мовою, так і військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, яким знання англійської потрібне через службову необхідність. Півтора місяця після початку широкомасштабного вторгнення навчання не відбувалося, а поновилося вже з квітня минулого року. І це відновлення додало інтенсиву та показало стрімке зростання попиту на вивчення іноземної мови. І тепер, коли мотивація з’явилась майже у всіх і фактично одночасно, постає вже питання у наших спроможностях: кількість науково-педагогічних працівників та приміщень не дозволяє збільшити обсяг навчальних груп. А вирішення проблеми через збільшення кількості слухачів у групі не є доцільним, оскільки науково та методично доведена ефективність вивчення мови у складі групи не більше ніж 12–14 осіб.
— Як ви оцінюєте рівень знання англійської мови серед українських військовослужбовців?
— Мова — це те, що не можна зімітувати, ти її або знаєш, або ні. Взагалі, всі випускники після закінчення вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ. — Ред.) повинні мати рівень СМР2, але тестування наразі показує, що це не завжди відповідає дійсності. Насправді робота з мовою має бути безперервною та постійною: людина або щодня використовує її за функціональними обов’язками, або ж самостійно повинна вдосконалювати свої знання чи підтримувати вже набуті. Але якщо немає мотивації, то знання відходять у пасив, і тоді треба багато часу на їх відновлення. Об’єктивно, щодо мовної підготовки Збройні Сили України поки що не дотягують до потрібного рівня, але ми вчасно прийшли до тями, і те, з якими темпами люди підвищують нині свої знання, вражає. Якщо ж оцінювати середній рівень мовної підготовки серед військовослужбовців, виходячи з результатів проведених нами тестувань, — це СМР-1.
— Чи існують єдині стандарти НАТО в контексті мовної підготовки?
— Стандартів вивчення як таких не існує, кожна країна розробляє для себе програми та визначає кількість годин. Проте є стандарт щодо визначення рівня володіння іноземною мовою (NATO STANAG 6001), з урахуванням якого ми проводимо тестування. Але мій особистий досвід спілкування з військовослужбовцями країн НАТО показав, що навіть у тих державах, де англійська мова не є офіційною, не скасовує вимоги щодо вільного володіння нею, адже це базові навички, які відкривають військовим шлях до участі в міжнародних заходах — навчаннях, конференціях.
— Що найголовніше, на вашу думку, у вивченні іноземної мови?
— Я впевнена, що ключову роль у цьому відіграє бажання, особиста мотивація. Я маю досвід викладання іноземною мовою у різних аудиторіях і можу впевнено сказати, що людей, які дійсно хочуть вивчити мову, не зупинить нічого: багато хто розповідав, як навіть в окопах гортав таблички з іншомовною термінологією. Адже коли в людини є мета, усвідомлення важливості її досягнення, бажання випробувати себе та дізнатись і побачити щось нове, то мотивація справді шалена.
