У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
У тому, що їх неодмінно виженуть з окупованої землі, рашисти навіть не сумніваються. Вони очікують, що український контрнаступ розпочнеться з дня на день, і готуються втікати з нашої землі. У тому, що відступати доведеться – росіяни теж не сумніваються, правда сподіваються хоч трохи чинити супротив, там де це вдасться.
Такі висновки можна зробити з перехопленої нашими розвідниками російської «методички», в якій були викладені певні «поради» щодо підготовки до майбутніх оборонних дій «по опыту наших боёв на правом берегу» (як у ній зазначено. – Авт.). Дану «методичку» командування окупаційних військ розіслало на смартфони офіцерам командного складу рівня «батальйон-рота» у спеціальних службових групах.
Як на мій погляд, то виходячи з такого досвіду дій росіян на правому березі Дніпра, варто перейняти і його результат – «тактичний відхід на нові рубежі», простіше кажучи, просто втікати і боятись справедливої сили української армії.
У деяких місцях даної «методички» варто залишити мову оригіналу, через яку чітко зрозуміло – окупанти бояться українську армію просто панічно. Наприклад, у невеличкій передмові так і сказано: «Самое страшное и вероятнее всего ожидаемое, что хохлы будут прорывать там, где целиком мобилизованные части не имеющие необходимого боевого опыта»… Росіяни реально усвідомили, що ЗСУ будуть їх нищівно бити, тому найкращий вихід – відступ, який потрібно хоч якось організовувати і прикривати.
Спочатку в «методичці» є декілька порад для «пєхоти» (мотострілецьких або вдвшних російських, і стрілецьких «днрівських» частин і підрозділів. – Авт.). Ці поради мають допомогти російській артилерії обрати цілі для прикриття вогнем своїх підрозділів.
Звучить це так: «Сплануйте на ділянці оборони планові цілі на глибину 5 км. Це мають бути яскраво виражені орієнтири, які добре спостерігаються з повітря, такі як перехрестя доріг і лісопосадок, окремі будівлі тощо. Бажано щоб ці об’єкти місцевості були присутні на електронних картах». Орієнтири ці для того, щоб від них було простіше давати цілевказання артилерії.
Ці цілі мають бути у всіх на електронних картах від командира відділення до командира бригади, у операторів «коптерів», командирів артилерійських та розвідувальних підрозділів. Це значно прискорить виклик вогню артилерії, ніж передача числових значень координат. Якщо перед фронтом оборони розташовані поля, поділені між собою лісосмугами, то лісосмуги треба пронумерувати.
Крім цього, необхідно спланувати узгоджені з артилеристами загороджувальні вогні* перед фронтом і у проміжку між оборонними позиціями не ближче ніж 400 м від особового складу. Загороджувальний вогонь потрібен, щоб відсікти піхоту від бронетехніки противника, тим самим залишивши бронетехніку з «обмеженим полем зору» без прикриття від вогню гранатометників. Чим ближче противник, тим щільність і інтенсивність вогню з усіх видів зброї має підвищуватися.
Далі в «методичці» пережитий на правому березі Дніпра «досвід», коли, скориставшись туманом і малою видимістю, українські підрозділи пішли в наступ на ділянці фронту, де раніше таких спроб не робили. Прорив був досить вдалим, а успіх ЗСУ тоді ще й розвинули, і сповільнити їх міг лише «біглий»** вогонь, який потрібно було вести хоч на слух…
Далі поради щодо організації зв’язку, адже від цього більшою мірою заліжить успішність бойових дій. Перше це те, що за наявності необхідної кількості радіостанцій в батальйоні потрібно мати хоча б два канали для управління: один – загальний для усіх підрозділів батальйону, і другий для керівництва своєю мінометною батареєю та підтримуючими артилерійськими підрозділами.
Щодо бригади, то в ній також має бути канал для управління своїми і приданими артилерійськими підрозділами. Адже коли дуже багато абонентів перебувають на одному каналі в найгостріші моменти бою, може виникнути плутанина, ефір забивається, а час передачі інформації і команд збільшується.
Поради щодо інженерного обладнання позицій досить слушні, і рашисти їх беруть з досвіду війни в Нагірному Карабасі. Цілком вірогідно, що українська армія під час початкових етапів наступу буде використовувати дрони-камікадзе. Під час артилерійської підготовки*** особовий склад буде змушений сховатись у бліндажах. По цих цілях зразу ж полетять дрони- камікадзе. Тому траншеї, які ведуть до землянки, найкраще накрити металевими сітками (які застосовують проти БПЛА. – Авт.). А входи в землянки обладнати за формою літери «Г», яку теж необхідно накрити сітками.
Усе це потрібно для того, адже були випадки, коли під час обстрілів касетними боєприпасами бойові елементи залітали прямий «Г-видний» вхід, і особовий склад за земляною стінкою залишався неушкодженим. Також необхідно натягувати металеві сітки над дахами бліндажів і землянок, оскільки можливе скидання з українських дронів кумулятивних зарядів на дах укриттів.
Найважливіше те, вважають російські автори цієї «методички», що на позиціях усі піхотинці мають вміти застосовувати протитанкові засоби, починаючи від ПТКР (протитанкова керована ракета. – Авт.) і закінчуючи ручними протитанковими гранатами. Знову наводять власний досвід і констатують, що їхня артилерія вогнем із закритих вогневих позицій за вдалих обставин вражала не більше ніж … 5% бронетехніки наступаючого противника. З рештою бронеоб’єктів доводилось боротись піхоті й танкам. Виникали моменти, коли ПТКРи на позиціях були, але їх просто ніхто не вмів застосовувати.
Крім цих порад, для «пєхоти» є ще декілька подібних «лайфхаків» і для ворожої артилерії. Суть їх зводиться до того, що потрібно дуже ретельно обирати вогневу позицію, мати декілька цих позицій, які повинні бути прикритими засобами РЕБ, за нагоди переміщуватись і маневрувати вогнем. А ще ворожі артилеристи завжди повинні пам’ятати, що за ними постійно слідкують «очі» з українських БПЛА, і як тільки виявлять їх, то зразу ж прилетить «ескалібур»****.
- *тактичний термін, який означає вид стрілецького та артилерійського вогню, який застосовується раптово для відбиття атак і контратак піхоти і бронетехніки противника на заздалегідь намічених і пристріляних рубежах.
- **тактичний термін, який означає метод збільшення щільності артилерійської стрільби у складі підрозділу, коли кожна гармата веде вогонь не за командою (як за стрільби залпами), а негайно за готовністю.
- ***тактичний термін, який означає дії артилерії, призначені для знищення чи придушення вогневих засобів супротивника, живої сили, оборонних споруд та інших об’єктів противника перед наступом своїх військ.
- ****M982 Excalibur (колишнє позначення XM982) – високоточний керований активно-реактивний снаряд (АРС) калібром 155 мм збільшеної дальності, який запускається зі ствола гаубиці.
