Для сімей це насамперед можливість поставити болючі запитання, отримати оновлену інформацію та бути почутими. Репортаж — про атмосферу зустрічі, ключові заяви…
Сьогодні в стінах Собору Святої Софії — Премудрості Божої відбувся перший випуск військових капеланів, які завершили шестимісячні курси підвищення кваліфікації з питань військового капеланства Збройних Сил України.
Підготовка тридцяти військових капеланів від п’яти релігійних організацій пройшла на базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Урочисті заходи з нагоди випуску військових капеланів відбулися з благословенням предстоятелів церков та релігійних лідерів організацій, представлених серед капеланів-випускників.
З вітальним словом виступив Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
— Сьогодні ми зібралися під склепіннями цього величного та древнього собору Святої Софії Київської для того, щоб вшанувати наших військових капеланів, які завершили перше в новітній історії навчання з підвищення кваліфікації. Я бачу обличчя капеланів, які трудяться, починаючи ще з 2014 року. Але ми живемо в нових реаліях. Ми маємо нове українське законодавство, згідно з яким капелан є військовослужбовцем. Тому всі ви повинні отримати відповідне військове звання. Ви, українські військові капелани, є духовним щитом та захистом наших військовослужбовців. Ви повинні вселяти в душі наших воїнів надію й любов. Надію на Бога, віру в Бога, а також віру в нашу спільну перемогу, тому що ми всі боремося та прагнемо мати свою незалежну, єдину, демократичну та європейську Україну. Ми обрали цей вектор розвитку, за який зараз платимо дуже високу ціну. Адже кожного дня ми повсякденно кладемо на вівтар нашої незалежності людські життя. Життя наших воїнів, мирних мешканців і дітей. Тому я бажаю, щоб Господь надихав вас, давав сил та терпіння достойно опікуватися нашими воїнами, — сказав Епіфаній.
Заступник Міністра оборони України Ганна Маляр вручила випускникам курсів відповідні сертифікати та шеврон з написом «Бути поруч», який є девізом кожного капелана.
— Сьогодні у нас справді історична подія. В Україні вперше випускаються військові капелани. Починаючи з 2014 року, наше військо вперше буде посилене саме такими воїнами. Я не боюся того, що капелани стануть воїнами, бо це воїни за силу духу наших бійців. За ці роки війни, а особливо за час широкомасштабного вторгнення, українська армія показала себе як найміцніша духом армія. Попри те, що у ворога є перевага в кількості бійців та озброєння, бо вони довго готувалися, сила духу українського воїна сильніша за це. Ця сила духу стоїть, зокрема, і на нашій вірі. Наша віра — це не брязкальця, наша віра — це наше серце й наші переконання. І дуже важливо, що наші ЗСУ поповнюються ще однією великою армією. Я сподіваюся, що вона буде великою. Нам потрібна ця велика армія людей світла, людей духу, які будуть підтримувати наших бійців. Україна — країна-воїн, і в нас немає тепер іншого шляху, адже ми боремося за наше право на існування, і Бог з нами. Більшість із вас була на фронті й там ви певно зрозуміли, що невіруючих людей немає.
Коли ціною свого життя ти захищаєш свою родину, державу, своє право на існування, дуже важливо, щоб було на що спиратися. І капелани, і ваша велика місія — це саме те, на що має спиратися, зокрема, наша армія. Я сподіваюся, що ця величезна місія, яка випала на вас, приведе Україну до перемоги. З нами Бог! Слава Україні! — сказала заступник Міністра оборони України.
Після прочитання Молитви військового капелана очільники релігійних організацій здійснили освячення почесного стяга Служби військового капеланства ЗСУ Апарату Головнокомандувача ЗСУ та провели обряд благословення своїх представників, які проходили перші шеститижневі навчання за спеціальною програмою підготовки військових капеланів-офіцерів.
Більшість із випускників уже були в районі проведення бойових дій, де забезпечували моральну потребу воїна — залишатися людиною та підтримували духовні сили українських захисників.
Серед випускниць курсу — молодший лейтенант Олександра Андріяшина, представниця «Євангельських християн» та перша жінка капелан, яка завершила спеціальну підготовку.
— Коли у 2014 році розпочалася війна, наші брати-пастори поїхали на лінію фронту та запросили мене із собою допомагати дітям та стареньким людям. Пізніше почала більше працювати з військовими. Багато хто міг допомагати цивільним, а до військових потрібен особливий підхід, і так Бог дав мені можливість служити. Я 4,5 роки прожила у Станиці Луганській, хоча сама киянка, а потім ще 2,5 — в Авдіївці. Нині маю відношення в окремий батальйон, який зараз виконує завдання на передньому краї, і вже завтра вирушу до свого підрозділу. Ці курси — справжній подарунок від Бога. Я думаю, що навіть військові молилися, аби капелани були навчені й були офіційно — не як волонтери, а як частина ЗСУ. Адже вони бачили, що наші серця та тіла поруч із ними, — розповіла капелан.
Під час заходу було анонсовано, що наразі вирішується питання щодо створення центру підготовки військових капеланів, який функціонуватиме на базі Військового інституту імені Тараса Шевченка.
Фото Дмитра Юрченка
@armyinformcomua
Ракета має розмах крил близько 3 метрів, бойову частину масою 800 кг та дальність застосування щонайменше 1 500 км.
Протягом доби підрозділи угруповання Сил безпілотних систем уразили/знищили 1345 цілей противника.
Вночі росіяни атакували три райони Дніпропетровщини, внаслідок атаки загинув 55-річний чоловік.
Ростислав народився 23 липня 1989 року у Львові. Навчався у Ліцеї міжнародних відносин імені Василя Стуса.
У ніч на 2 березня (з 18:30 1 березня) противник атакував 94 ударними БПЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та безпілотниками інших типів.
Найбільше ворог атакував на Гуляйпільському (34) та Покровському (22) напрямках.
Старший сапер-гранатометник, військовослужбовець
від 20000 до 120000 грн
Дніпро, Дніпропетровська область
Механік, військовослужбовець
від 21000 до 60000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Для сімей це насамперед можливість поставити болючі запитання, отримати оновлену інформацію та бути почутими. Репортаж — про атмосферу зустрічі, ключові заяви…