Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Значний період свого життя військовослужбовець на позивний «Ювелір» займався обробкою дорогоцінного каміння та виготовленням прикрас. З початком широкомасштабного вторгнення чоловік пішов добровольцем захищати свою країну.
— Моя служба почалася з охорони мостів у Вінницькій області, потім наш підрозділ перекинули на Донецький напрямок. Там я вперше зіткнувся з ворогом, і думав, що то будуть останні миті мого життя, — пригадує захисник, і продовжує. — Наш «квадрат» ворог почав обстрілювати артилерією. Ми навіть не могли визирнути з укриття. Тоді ми заховалися у погріб і чекали, доки стихне вогонь. Коли це нарешті сталося, то нас оточили ворожі морпіхи. Сказали здаватися… Вибір був невеликий: або йти в полон, або загинути. Ми обрали смерть…
Хлопці жбурнули з підвалу гранату, росіянці ж вистрілили з РПГ та закинули в сховище дві гранати. За словами захисника, той момент був найстрашнішим: розуміти, що ти знаходишся у замкненому просторі й по тобі таке прилітає… Спочатку наших козаків врятували двері, які вони встигли вчасно прикрити. Потім допомогли побратими, які вогнем відсікли від нас морпіхів противника.
— Коли ми вже нарешті вибралися, то гарно насипали ворогу зі стрілецької зброї та закидали гранатами. Нам вдалося відтіснити кацапів і зайняти їхні позиції. Потім приїхав ворожий танк. Ми відразу відкрили вогонь по ньому, але й він прямим наведенням працював по нас… Попри це нам вдалося втриматися і не відступити, — доповнює історію «Ювелір».
Нині підрозділ захисника виконує завдання на північному напрямку. Тут військовослужбовці спостерігають за прикордонними ділянками і проходять вишкіл, аби постійно перебувати у бойовій готовності. «Ювелір» впевнений: якщо ворожа армія знову надумає полізти, то вони дадуть їй гідну відсіч раз і назавжди.
Фото – бригада територіальної оборони ЗСУ
