Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
З перших днів широкомасштабного російського вторгнення Центр трансатлантичного діалогу посідає активну позицію, допомагаючи органам української державної влади у поширенні серед міжнародної аудиторії актуальної та об’єктивної інформації про події в Україні. Крім того, Центр трансатлантичного діалогу сприяє налагодженню комунікації представників українських урядових та парламентських структур з іноземними партнерами. Одним із поточних фокусів Центру — інформування німецького політичного істеблішменту про актуальні військові та гуманітарні потреби України, динаміку бойових дій, а також про загрози, які виникають через терористичну діяльність рф. Так, до столиці з робочим візитом приїхала делегація німецьких молодіжних партійних організацій «Молодіжний союз» та « Молоді ліберали».
Спеціальна кореспондентка АрміяІnform поспілкувалася з лідерами молодіжних партійних організацій: Францискою Брадманн («Молоді ліберали») та Йоганнесом Вінкелем («Молодіжний союз»). Про настрої німецького суспільства щодо війни в Україні, про його роль у рішенні надавати Україні зброю та подальшу співпрацю — читайте в нашому матеріалі.
«Ми підтримуємо ордер на арешт, виданий Міжнародним судом ООН у Гаазі»
— Пане Йоганесс, пані Франциско, розкажіть, будь ласка, які завдання ставлять перед собою ваші організації, зокрема в контексті українсько-німецьких відносин?
Йоганнес Вінкель: «Союз молоді» — це молодіжна організація, пов’язана з Християнсько-демократичним союзом. Ми виступаємо і лобіюємо ліберальну демократію, європейське і трансатлантичне партнерство. Ми віримо в непорушну гідність кожної людини, а також у свободу та волю. Це є основою нашої рішучої підтримки боротьби України за свободу та незалежність від російського агресора. У жовтні «Союз молоді» проголосував за резолюцію, яка закликає Генерального прокурора Німеччини вжити заходів проти воєнних злочинів, скоєних володимиром путіним. У такий спосіб ми рішуче підтримуємо ордер на арешт, виданий Міжнародним судом ООН у Гаазі.
Франциска Брадманн: Junge Liberale та Junge Union є політичними молодіжними організаціями в Німеччині. Разом ми налічуємо понад 100 000 членів. Ми маємо різні погляди на багато питань. Наша материнська партія — СвДП — перебуває в уряді, тоді як материнські партії Junge Union — ХДС та ХСС — в опозиції. Однак ми єдині в нашій солідарності з Україною та виступаємо за збільшення гуманітарної, фінансової та, звичайно, військової допомоги Україні.
«Україна — це мужнє, вільне і демократичне суспільство»
— Якою була мета вашого візиту в Україну? З ким ви зустрічалися?
Франциска Брадманн: Ми відвідали Україну, щоб на власні очі побачити ситуацію в умовах широкомасштабного вторгнення, поговорити з українцями про їхню боротьбу за свободу України та Європи. Своїм візитом ми хотіли показати солідарність з народом України. Ми — молоде покоління Німеччини — будемо з вами у цій боротьбі стільки, скільки буде потрібно. З отриманими враженнями ми продовжимо наші кампанії в Німеччині на підтримку України і зможемо ще краще пояснити важливість підтримки вашої держави. Дії, які українці роблять щодня, щоб захистити свою країну, чи то на фронті, чи в громадянському суспільстві, свідчать про одне: Україна — це мужнє, вільне і демократичне суспільство. Україна — це Європа. Те, що ми побачили, надихає.
Йоганнес Вінкель: Мета нашого візиту — глибше зрозуміти вплив російського вторгнення і війни проти України на населення і країну. Щоб зрозуміти динаміку та почуття людей. Ми також зустрілися з послом Німеччини Анкою Фельдгузен та солдатом Міжнародної ліги, відвідали передмістя Києва та поспілкувалися з представниками політичних молодіжних організацій.
— Чи відвідували ви деокуповані регіони України під час свого візиту? Якщо так, то які у вас залишилися враження?
Франциска Брадманн: Так, ми відвідали Бородянку, Бучу та Ірпінь. До цього ми бачили жахіття російської агресії лише по телевізору. Але побувати на місці, де відбувалися ці злочини проти людяності, побачити руйнування і смерть на власні очі — це зовсім інше. Світ ніколи не повинен цього забути. російський режим та російські солдати мають бути покарані за те, що вони зробили з цими регіонами та багатьма іншими. Крім того, вся Європа, і зокрема Німеччина, повинні підтримати Україну в її зусиллях відновити все, що росіяни зруйнували в цих регіонах і за їхніми межами.
Йоганнес Вінкель: Так, ми відвідали передмістя Києва — Бучу, Ірпінь та інші. Я був шокований руйнуваннями та історіями, які ми там почули. Побачивши і почувши це з перших вуст, можна зрозуміти, наскільки це жахливе вторгнення вплинуло на український народ і спосіб життя.
— Чи змінилася громадська думка німців щодо війни в Україні після 24 лютого?
Франциска Брадманн: Так, безумовно. До широкомасштабного вторгнення багато німців не усвідомлювали небезпеки російської агресії. Багато хто думав, що завжди можна знайти дипломатичне рішення — але вони не розуміли, що дипломатичне рішення можливе лише тоді, коли обидві сторони відкриті до нього. Було також багато страху щодо постачання зброї. Ми дуже раді, що тепер це дуже суттєво змінилося. Більшість у Німеччині нині підтримує постачання зброї, зокрема танків Leopard 2. Однак все ще є меншість, яка перебуває під впливом російської пропаганди, що прямо чи опосередковано розпалює страх перед ескалацією, а потім використовує цей страх, щоб відмовити Україні в життєво важливій допомозі.
«Ми раді кожному українцю і хочемо, щоб вони це відчували»
— Як німецьке суспільство сприйняло новину про початок широкомасштабного вторгнення росії в Україну?
Франциска Брадманн: Широкомасштабне вторгнення шокувало багатьох у Німеччині. Пацифістський світогляд багатьох був зруйнований. Однак багато німців швидко адаптувалися і вимагали санкцій та зброї для України. На жаль, деяким політикам, здається, не вистачає мужності визнати, що вони весь цей час помилялися і самі несуть відповідальність за початок вторгнення. Це буде довгий процес для Німеччини, щоб розібратися зі своїми минулими помилками. Але він необхідний.
Йоганнес Вінкель: 24 лютого німецька громадськість була шокована. Ми недооцінювали путіна і з того часу рішуче підтримуємо український народ і країну в їхній боротьбі за свободу і незалежність. На жаль, путінська пропаганда має вплив на певну частину німецького населення. Однак більшість людей твердо стоять на боці України. Ми, як «Молодіжний союз», проводили і будемо продовжувати кампанію з підтримки України та постачання зброї.
— Якою була роль ваших організацій в ухваленні позитивних рішень щодо надання Україні зброї?
Франциска Брадманн: Як «Молоді ліберали» ми протягом тривалого часу виступали за більш жорстку позицію щодо росії та більшу підтримку України. У нашому передвиборчому маніфесті на федеральних виборах 2021 року ми закликали до членства України в НАТО та ЄС. У листопаді 2021 року — на тлі концентрації російських військ на українському кордоні — ми закликали до постачання зброї в Україну. Багато хто в нашій материнській партії був налаштований скептично. Широкомасштабне вторгнення змінило це. Нам вдалося переконати НДП надіслати Україні зброю, зокрема важке озброєння, і запровадити повне ембарго проти росії. Ми також розпочали кампанію зі збору коштів на безпілотники для України і змогли зібрати кілька тисяч євро.
Йоганнес Вінкель: До 24 лютого, коли ексміністр оборони Крістін Ламбрехт відмовилася постачати щось інше, окрім касок, громадськість рішуче виступала за надання більшої та якіснішої допомоги — і за фактичне надання тієї допомоги, яка була обіцяна. Постійна демонстрація готовності допомогти, а також наша кампанія Helden helfen («Допоможи героям»), за допомогою якої ми збирали гроші на необхідні товари, утримували тиск громадськості на уряд з вимогою доставити зброю і підтримати українську боротьбу за незалежність і свободу.
— Чи допомагає ваша організація українцям, які опинилися в Німеччині через російське вторгнення?
Франциска Брадманн: Існує багато різних програм — від федерального рівня до окремих земель. Як Junge Liberale ми підтримуємо швидкий доступ українців до житла, освіти та роботи. Ми раді кожному українцю і хочемо, щоб вони це відчували.
Йоганнес Вінкель: Існує дуже багато програм, організованих приватними та державними установами. Багато з них ініційовані німцями з українським корінням, але є багато і інших людей, які допомагають цим програмам. Наша організація представлена в кожній федеральній землі Німеччини, і наші члени роблять свій внесок у власні або існуючі програми, щоб допомогти українським біженцям знайти місце для проживання та роботи.
«Ми повинні продовжувати виступати за збільшення поставок зброї»
— Що б ви виділили як найважливіше, чого можна навчитися з досвіду України?
Йоганнес Вінкель: Найважливіше, чого ми навчилися з цього жахливого вторгнення, — це те, що незалежність і свобода не повинні сприйматися як щось само собою зрозуміле. Німеччина повинна бути незалежною або, принаймні, зберігати здатність швидко адаптуватися до геополітичних змін. Особливо щодо росії та Китаю ми дізналися, що автократії не можна недооцінювати і що ми не повинні бути обмануті їхньою пропагандою. Бути політично, військово та економічно незалежними — це головний урок, який ми винесли з того, що сталося з Україною.
Франциска Брадманн: Залишатися впевненими в собі, незважаючи ні на що.
— Які враження у вас залишилися після візиту до України? З якими висновками повертаєтеся додому?
Франциска Брадманн: Україна потребує більше зброї, і вона потребує її швидко. Ми повинні продовжувати виступати за збільшення поставок зброї, особливо засобів протиповітряної оборони, далекобійної артилерії, боєприпасів і танків. І ми повинні думати про потреби України в найближчі місяці і, можливо, роки. Німеччина повинна підтримувати Україну у звільненні всіх окупованих територій, включно з Кримом.
Йоганнес Вінкель: Я захоплююся силою витримки і бойовим духом української армії і всіх людей, які беруть участь у боротьбі з російським вторгненням. Це свідчить про те, що вони заслуговують на нашу максимальну повагу і підтримку, яку ми, західні союзники, повинні запропонувати українському народу і солдатам. Ми продовжимо нашу політичну, військову та ідеологічну підтримку і залишатимемося на боці України.
— Дякую за бесіду!
