Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Нещодавно рашистські ЗМІ повідомили, що головний бункерний щур кремля відвідав тимчасово окупований Маріуполь. У повідомленні йдеться про те, нібито він «прилетів до Маріуполя на гелікоптері. За кермом автомобіля об’їхав декілька районів міста, оглянув берегову лінію в районі яхт-клубу, будівлю театру, пам’ятні місця. У мікрорайоні «Невський» поспілкувався з місцевими жителями. На запрошення однієї із сімей зайшов до них додому». На відео, яке з’явилося в мережі, можна побачити людину, схожу на путлера, яка в темряві їздить автомобілем по нічному Маріуполю, зупиняється біля якихось будинків і заслуховує доповіді осіб, що її супроводжують, спілкується з місцевими жителями. Але насправді не відомо, чи це дійсно був головний злочинець світу.
Річ у тому, що справжній керівник країни-агресора зараз дуже рідко з’являється на публіці, тим більше там, де йому може загрожувати небезпека. Він навіть переговори в приміщенні веде на великій відстані від відвідувачів. Зі слів керівника ГУР Кирила Буданова, президент рф має щонайменше трьох двійників, яким для схожості зробили пластичні операції. «Ми знаємо про трьох осіб, які постійно з’являються, але скільки їх узагалі, ми насправді не знаємо. Вони всі робили пластичні операції, щоб бути схожими на свого ідола. Єдине, що їх видає — їхній зріст. Це видно на відео та фото. Також жестикуляція, мова тіла та мочки вух, оскільки вони унікальні для кожної людини», — розповів керівник української військової розвідки.
Найчастіше двійників путіна залучають під час масових заходів: концертів, зустрічей із населенням, мітингів, парадів або переміщень різними видами транспорту. Ймовірно, двійники присутні в тих місцях, де збирається велика кількість людей або виникає потреба показати, як то кажуть, «обличчя». Якщо проводити деякі історичні паралелі, то можна згадати ще декількох кривавих диктаторів, які вдавалися до таких конспірологічних дій. Але дуже надихає той факт, що всі вони в завзятому намаганні приховати своє справжнє існування від потенційних ворогів рано чи пізно закінчували життя, м’яко кажучи, погано. І це «добра традиція», яку всі українці бажали б втілити в реальність.
Наприклад, взірець для путіна адольф гітлер, який під час свого правління доволі часто користувався послугами двійників, не зміг врятуватися від лютої смерті. Хоча для цього було залучено багато цілком достовірних «копій». Часто згадують із цього приводу Юлія Шрека — особистого водія фюрера. Річ у тому, що він був неймовірно схожий на свого патрона. Тому коли виникала потреба заплутати ворогів, справжнього вождя підмінювали на «живу ляльку». Це відбувалося під час подорожей і формальних зустрічей. Але найбільш відомим двійником головного нациста ХХ століття став Густав Веллер. Він дорого заплатив за свою схожість із гітлером.
Усі пам’ятають відеохроніку 1945 року з Берліна, де в захопленій рейхсканцелярії радянські солдати демонструють труп нібито застреленого фюрера. Насправді це був саме Густав Веллер, якого навмисно застрелили в голову й залишили в приміщенні, де працював фюрер, щоб спантеличити радянське командування. Зі свідчень начальника СС Генріха Мюллера, Густав Веллер спочатку працював на поліграфічному комбінаті в Бреслау. Потім опинився в полі зору Мюллера. Є дані про те, що Густав доводився гітлеру далеким родичем, але сам про це ніколи не знав. Він був родом з Австрії. Несхожість з лідером полягала у Веллера в потягу до куріння, від якого його довелося відучити, а також навчити основних манер німецького вождя.
Уперше Густав Веллер був представлений людям у побутових ситуаціях — прогулянки із собакою, відпочинок на природі. А після першого замаху на фюрера цей двійник брав участь в урочистих заходах, фотографувався з дітьми і часто світився на публіці. Ще був поляк Селиб. Попри те, що він був набагато товстішим, ніж гітлер, і нижчим на зріст, за кілька років із нього зробили дуже схожу копію. Селиба морили голодом, вчили манер і звичок гітлера. Змінили зачіску й відпустили вуса. Поляку навіть прищеплювали звичку гризти нігті. А проблему зі зростом вирішили за рахунок черевиків на товстій підошві. За свідченням військових, саме цей клон відвідав лінію фронту, яка проходила на території Української СРСР в 1943 році. Там він охоче фотографувався й тиснув руки солдатам. Було ще декілька двійників, для яких також знаходилася нагода підмінити отця нації. До речі, адольф гітлер 2 грудня 1941 року також відвідував окупований Третім Рейхом Маріуполь на тлі скрутної ситуації, що склалася для німців на Південному фронті під ростовом. Тому ця аналогія лише підтверджує прогнози щодо жахливого майбутнього кривавого московського карлика.
Також офіційно підтверджено існування двійників ще в одного тирана минулого століття — йосипа сталіна. Головною метою їхнього існування було убезпечити пролетарського вождя від ймовірних замахів «проклятих капіталістів». Першим «клоном» диктатора став дехто Рашидов. Імʼя його невідоме, як і подальша доля. За однією з версій, він загинув під час чергового замаху на сталіна в 1930-х. За іншою — помер у 1991 році в краснодарі у віці 93 років. Потім полку вождів стало прибувати.
Цікавий факт: коли у 1937 році вийшов фільм «Ленін у жовтні», актором, який зіграв у ньому сталіна, був Семен Гольдштаб. Він мав настільки переконливий вигляд, що до нього відразу звернулися спецслужби з пропозицією стати двійником диктатора. Актор відмовився, але погодився навчати інших «клонів». Одним з його відомих учнів став уродженець Вінниці Євсей Лубицький. Йому, щоб правдоподібно копіювати сталіна, довелося звикнути до поганої звички — почати курити. Зі своєю роллю він справлявся настільки відмінно, що якось ввів в оману очільника нквс миколу єжова, а дочку Світлану налякав до запаморочення. Вона випадково побачила батька на території кремля, хоча напередодні проводжала його на потяг разом із мамою, коли він поїхав у Крим на відпочинок.
У 1942 році з’явився наступний ідеальний двійник диктатора ― дагестанський цирковий артист Фелікс Дадаєв. На нього звернули увагу чекісти та запропонували стати «клоном» вождя. Їх не засмутило навіть те, що Дадаєв був майже на 40 років молодший за сталіна, але цю різницю вміло приховували гримери. Дадаєв погодився, бо друзі та знайомі часто порівнювали його з батьком нації. Нового двійника максимально законспірували ― оголосили загиблим і надіслали рідним похоронку. Навчати його взявся вже інший актор, який грав диктатора в кіно, Олексій Дикий. Відтоді Дадаєв підміняв сталіна аж до самої його смерті в 1953 році. Спочатку завдання були простими, наприклад, проїхати замість вождя у машині. Але згодом він став заміняти диктатора на урочистостях, навіть приймав паради на червоній площі. Одним з найбільш відповідальних завдань було зіграти виліт сталіна на зустріч із Рузвельтом і Черчиллем спочатку в Тегерані 1943 році, а потім в Ялті в 1945-му. Про все це Дадаєв розповів журналістам у 2008 році, коли йому вже виповнилося 90 років.
Усі ці аналогії наводять лише на один висновок: намагання відвести від себе увагу світового суспільства свідчать про те, що ці диктатори понад усе хвилюються за особисте життя. Але історія їхнього кривавого правління підтверджує лише той факт, що наявність двійників ще не врятувала жодного диктатора від жорсткого й невідворотного покарання.
