Утім, це не відповідає дійсності — насправді противник уже рік не має жодних суттєвих успіхів, адже Сили оборони України уже понад рік стримують російські…
У Миколаєві відбулося відкриття Стели пам’яті воїнам-ремонтникам, які загинули під час широкомасштабного вторгнення рф на територію України.
Вшанували пам’ять загиблих їхні родини, військові побратими, представники місцевої влади.
Андрію Філику, наймолодшому серед загиблих, було 19 років, а найстаршому Сергію Лісовичу — 59.
— Не ми розв’язали цю війну, і незламне місто Миколаїв та Миколаївська область завжди будуть пам’ятати кожного, хто в ній загинув. Вони пішли у вічність, однак у наших серцях залишаються назавжди. Україна обов’язково переможе, а рф відповість нам за все — за кожну дитину, за кожного солдата, за кожного українця, — наголосив заступник голови Миколаївської обласної військової адміністрації Юрій Гранатуров.
Присутні вшанували пам’ять загиблих воїнів хвилиною мовчання, а військовий капелан отець Володимир відслужив поминальну панахиду:
— Вічна пам’ять загиблим, а вам, рідні, міцного здоров’я, сили, волі і терпіння. Кріпіться.
Після цього присутні відвідали міське кладовище, де поховані військовослужбовці, які зупинили наступ агресора на південному напрямку.
— Хлопці загинули, однак врятували Миколаїв, і нині тут майорить український прапор. Родичі багатьох з них ще перебувають або перебували на тимчасово окупованих територіях, багато хто досі перебуває за кордоном, тому після перемоги ми обов’язково всі зберемося разом… Ось тут покоїться Олександр Санін, механік-водій броньованої ремонтно-евакуаційної машини. Він загинув під час виконання завдання. Його екіпаж евакуював пошкоджені машини до збірного пункту для подальшого ремонту. В один з моментів — артилерійський обстріл, пряме влучання… Частину техніки було врятовано, але, на жаль, загинув і наш екіпаж. Вічна шана Героям! — згадав полеглих у своєму виступі офіцер ЗС України Ігор.
Підготував Євген Проворний
