Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Чутки про початок нової хвилі мобілізації в російському суспільстві з’являються з кінця 2022 року, незважаючи на те, що у кремлі продовжують заперечувати такі плани.
путін оголосив часткову мобілізацію в росії 21 вересня 2022 року, коли рф зазнала великих втрат у Харківській області. Тоді до лав зс рф було залучено до 330 тисяч резервістів. Держдума рф дозволила відправляти на війну багатодітних батьків, злочинців, засуджених за тяжкі злочини, та проводити мобілізацію на окупованих українських територіях. Міністр оборони рф шойгу заявив, що в Україну відправили 82 тис. мобілізованих росіян (за незалежними даними — до 150 тис.), багато з яких вже загинули або отримали поранення (останнім часом 700-1000 чол. за добу).
Дефіцит «гарматного м’яса» для війни в Україні став настільки відчутним, що мобілізація знову на порядку денному кремля. Однак підпали військкоматів, акції протестів рідних мобілізованих (правоохоронцями затримано 1320 людей у 39 містах), масова втеча молоді від мобілізації за кордон (до 1 млн осіб) обумовили настільки стрімке падіння рейтингів російської влади і особисто путіна, що нова офіційна мобілізація може призвести до масових заворушень та насильницької зміни режиму. Тому, в кремлі вирішили та тлі спростувань оголошення нової «хвилі» мобілізації фактично продовжувати її в прихованому режимі. Так, шойгу планує з 1 квітня розпочати новий набір до армії контрактників. Його ініціатором називають заступника голови ради безпеки рф дмітрія медведєва, який хоче знайти для «сво» ще 400 тисяч одиниць «гарматного м’яса».
Щоб уникнути непопулярного терміну «мобілізація», кремлівська пропаганда всюди заміняє його на «добровільно-примусовий набір військовослужбовців». Під гаслами мобілізаційної «добровольчої» кампанії мо рф розіслало до регіональних військових комісаріатів документи із зазначенням кількості контрактників, відповідальними ж за виконання плану стануть губернатори. Зокрема, планується набрати в челябінській та свердловській областях по 10 тисяч осіб, у пермському краї — 9 тисяч контрактників.
А щоб потенційні призовники знову не почали тікати, з 9 січня виїзд за кордон всіх категорій військовозобов’язаних, навіть обмежено придатних до служби, заборонили. Як і після оголошеної «часткової мобілізації» у вересні минулого року, під приводом «актуалізації даних військового обліку» жителям 42 регіонів рф (серед яких москва, санкт-петербург, бєлгородська та мурманська області, алтайський, пермський, красноярський, краснодарський край) почали активно розсилати повістки. На підприємства та установи прибувають групи співробітників військкоматів для проведення серед працівників агітаційних заходів, які супроводжуються моральним тиском і залякуванням. Особливу увагу військкомати приділятимуть студентам-випускникам, деякі з яких вже отримують повістки нібито для уточнення даних. Наприклад, випускникам московського авіаційного інституту відмовляються видавати дипломи, доки вони не розпишуться в отриманні повісток.
Для пом’якшення очікуваної негативної реакції населення, до російської держдуми внесений законопроєкт щодо підвищення призовного віку із перехідним періодом до 2026 року. Максимальний призовний вік хочуть підвищити з 27 до 30 років негайно, а мінімальний — з 18 до 21 року зі щорічним збільшенням на один рік між 2024 і 2026 роками. Зовнішньо привабливе рішення влади захистити нове покоління росіян від демографічних і соціальних наслідків війни проти України насправді дає владі можливість протягом трьох наступних років призивати до армії ще більше росіян однієї вікової групи (з 27 до 30 років).
Спроба розподілити негативні наслідки війни (загибель, поранення) серед однієї групи росіян незмінно призведе до розшарування російського суспільства. Скорочення призовного віку також може свідчити про те, що кремль не очікує, що війна в Україні триватиме довше наступних трьох років.
Водночас, як визнають високопосадовці мобілізаційної системи рф, новий призов спіткають ті ж проблеми, як і попередній. А саме: відсутність належної кількості комплектів форми, сучасної зброї, захисних шоломів та бронежилетів. Вивіз новобранців на спецпідготовку до білорусі свідчить про відсутність власних військових інструкторів, а переважне формування стрілецьких, замість мотострілкових і танкових частин, — про відсутність бойової техніки.
Отже, незважаючи на відмову путіна від оголошення нового призову, в прихованому режимі мобілізаційні заходи лише нарощуються. Плани посилити боєздатність армії та виправити ситуацію на фронті за рахунок 400 тисяч «добровольців» залишаються сумнівними. Проте недооцінювати ворога не можна, адже в «строю» залишається частина мобілізованих з першої хвилі, які отримали бойовий досвід.
