Водночас частина із них потребують додаткових роз’яснень, адже не повністю розуміють усі складові механізму поновлення на службу. Про це в коментарі АрміяInform розповіли у відділі рекрутингу 18-ї Слов’янської…
Головною новиною минулого тижня стало те, що Міжнародний кримінальний суд виписав ордер на арешт президента рф владіміра путіна. Відтепер можна буде цілком офіційно затримати головного російського воєнного злочинця. Втім є юридичні нюанси щодо того, де і як це можна буде зробити.
Для України рішення МКС стало переломним у процесі засудження воєнних злочинів рф на території нашої держави з 2014 року. Більше про значення Міжнародного кримінального суду для притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців далі в огляді АрміяInform.
17 березня на сайті Міжнародного кримінального суду в Гаазі було опубліковано прес-реліз, де стверджувалося наступне. Було «видано ордери на арешти двох осіб у контексті ситуації в Україні: владіміра владіміровіча путіна та марії алєксєєвни львової-бєлової». львова-бєлова є Уповноваженою з прав дитини при офісі президента рф. Ці особи звинувачуються МКС у незаконній депортації населення, зокрема дітей з України на територію росії.
Тоді було озвучено офіційне рішення на підставі клопотань Прокуратури від 22 лютого 2023 року.
Це рішення МКС є історичним з ряду причин:
- На міжнародному рівні доведено факт вчинення керівником рф путіним, який розв’язав війну проти України, воєнних злочинів. Відтепер є законні підстави арештувати російського диктатора;
- Звинувачення МКС істотним чином посилює ізоляцію росії у світі, адже навряд чи хтось тепер захоче мати справу з воєнним злочинцем. Тому це ще один крок до перетворення рф на країну-вигнанця — а все через акт агресії проти України та подальший тероризм;
- Випадок з незаконною депортацією є першим з кримінальних провадженням проти осіб рф, причетних до воєнних злочинів проти України. Це прецедент для подальших дій із засудження російських воєнних злочинців за їхні незаконні дії.
Для початку розповімо, чому так важливий Міжнародний кримінальний суд. МКС було створено у 2002 році для того, щоб розслідувати важкі злочини, наслідком яких є масове насильство.
Рамки роботи суду були визначені Римським статутом, який було ухвалено у 1998 році. Документ дістав назву від місця його підписання на конференції Генасамблеї ООН. У статуті прописано ознаки 4 злочинів, справи щодо яких і розглядає МКС:
- Злочин геноциду;
- Злочин агресії;
- Воєнні злочини;
- Злочини проти людяності.
Україна підписала Римський статут у 2000 році, але досі не ратифікувала. Міністр юстиції України Денис Малюська у коментарі Радіо Свобода у червні 2022 року повідомив причини відсутності ратифікації.
«Навколо Римського статуту тривалий час була дивна комунікаційна кампанія, що нібито це „б’є по українських військових, по добровольцях“, що їх „почнуть заарештовувати за кордоном“. Усе це — інформація недостовірна, неправдива. Частину такої інформаційної кампанії проводять ті, хто не розбирається насправді, що таке Римський статут, а частину, — можливо, якимось чином росіяни», — розповів Денис Малюська.
Іншими словами, через потенційне притягнення не лише російських, але й українських військових за нібито скоєні воєнні злочини, наразі питання з ратифікацією залишається відкритим. Важливий факт — росія теж підписала, але не ратифікувала Римський статут. Для України подальша імплементація документа сприятиме розслідуванню та засудженню воєнних злочинців із рф.
Водночас варто розуміти, що ордер на арешт путіна це результат роботи українських правозахисників, урядовців, журналістів, які послідовно з 2014 року на міжнародному рівні закликали засудити російського диктатора. Незаконні затримання активістів у Криму та на Сході України, депортація дітей, катування полонених українських військовослужбовців — це неповний список вчинених росіянами злочинів за ці 9 років.
Тому зараз справа залишається за початком роботи спеціального трибуналу, який буде діяти в Гаазі. Таке місто в Нідерландах, як Гаага, надважливе, бо в ньому розташовані такі установи, як Міжнародний кримінальний суд, Міжнародний суд правосуддя при ООН.
МКС розглядав найбільш гучні справи щодо Руанди (геноцид проти племені тутсі) та колишньої Югославії вже після завершення бойових дій. В українському випадку розслідування триває під час війни. Офіс Генерального прокурора тісно співпрацює з міжнародними партнерами
Головна інституція, що координує створення спецтрибуналу, це Європейська Комісія. Водночас важливий крок було зроблено міською радою Гааги, де завдяки поданню в грудні 2022 року Лотте ван Бастен Батенбург уряду Нідерландів щодо створення трибуналу по Україні.
Кореспондент Єгор Брайлян записав ексклюзивне інтерв’ю з пані Батенбург.
читайте також:
І вже в січні Єврокомісія проголосувала за створення окремого трибуналу. 4 березня президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про утворення Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії проти України. Як трибунал, так і центр, будуть працювати в Гаазі.
Варто розуміти, що Офіс Генпрокурора вже зареєстрував понад 70 тисяч злочинів рф в Україні — і це тільки за період від 24 лютого 2022 року. А додамо ще злочини, які вчиняли росіяни у 2014-2021 роках.
Тому, скоріш за все, варто очікувати паралельні процеси в судових інстанціях різних країн. І мова не лише про Україну чи Нідерланди, але й інші держави, що долучилися до коаліції із засудження злочину агресії рф проти нашої країни.
Арешт путіна можливий на території тих країн, які визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Це 123 держави. Оскільки це міжнародне право, то там є нюанси, адже є країни, що взагалі не підписали Римський статут, є ті, що вийшли з МКС (Бурунді та Філіппіни). Усього 31 держава підписала, але не ратифікувала статут Міжнародного кримінального суду. Серед них — США, Іран, Єгипет, Ізраїль, Судан, Алжир, Марокко та Сирія.
