Розгорнуті механізовані штурми з довгими колонами техніки відійшли в минуле — натомість основною ударною силою стали безпілотники. Вже за пів…
Гармаш із позивним «Гайдук» у квітні 2014 року став до лав добровольчого батальйону «Донбас». Потім це був підрозділ резерву Нацгвардії, у складі якого чоловік брав участь у боях за Іловайськ. Згодом кістяк добровольців «Донбасу» влився до складу Збройних Сил — батальйон «Донбас — Україна». А на заслужений відпочинок «Гайдук» пішов з посади заступника командира батальйону з артилерії 54-ї окремої механізованої бригади.
…З 25 лютого 2022 року чоловік знову в лавах Збройних Сил України — командує артилерійським підрозділом групи К2.
— Я корінний донеччанин, війну зустрів 16 квітня 2014 року — вже був у Дніпрі, коли формувався батальйон «Донбас». Щойно з’явилися блокпости навколо Донецька, першою думкою було: прийшли невідомо хто та намагаються відібрати нашу Батьківщину. Тому я одразу визначився, за один день зібрав, що зміг, та виїхав до Дніпра, з того часу воюю, — говорить офіцер.
Згадуючи мирне життя, яке залишив у рідному Донецьку, чоловік розповідає, що був цивільною людиною, строкову службу проходив дуже давно — у 1979-1981 роках, працював інженером-механіком.
— Нормальне було б життя, якби не події, які відбулися у Києві, коли деякі «товарищи» подумали, що вони боги і можна бити студентів, робити, що заманеться. Після цього, мислення кардинально змінилося — я вирішив, що досить. Якщо раніше з цим якось можна було змиритися, знаєте, як-то кажуть — той краде, цей краде, ось якось… Але коли почали бити дітей і розпочалося… Хто став на цей бік (боротьби. — Авт.), той вчинив правильно. А хто, як чимало моїх знайомих з минулого життя, залишилися там — то це їхній вибір. Як вони там живуть, зовсім не знаю, мені воно не цікаво. Гадаю, що вони зрозуміли, наскільки глибоко помилились, після того, як побачили, яким є цей «мир», якою є ця «дружба» і якими є ці «брати». Але нічого не повернути, — говорить «Гайдук».
Міномети та гаубиці під командуванням досвідченого артилериста ефективно знищують бронетехніку, укріплення, склади, транспорт та живу силу ворога. Бити окупанта допомагає здобутий у найгарячіших боях досвід, досконале знання рідної місцевості та її особливостей, а також особлива атмосфера, що панує у підрозділах, які унаслідували традиції перших добровольчих формувань українського війська.
«Звичайно ми переможемо, ми до цього дев’ятий рік ідемо. Тому, що ми сильніші, нам нема чого втрачати — Батьківщина у нас одна. У нас люди кращі — чим далі йде війна, і як би це парадоксально не звучало: хороші стають ще кращими. А про негідників ми не говоримо — їх усюди вистачає. Мені з людьми завжди таланило, де б я не служив, у моєму підрозділі завжди були хороші хлопці, патріоти. На жаль, хлопців, з ким починав з перших днів, дуже багато загинуло.
Терміни передбачати звичайно важко, але у Донецьк повернуся обов’язково — це ж Батьківщина. Він мені увесь час сниться, — впевнений «Гайдук».
