Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Про це наголосила заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр у Телеграм.
Технологія виглядає так:
- запускають велику кількість нібито інсайдерської інформації про нібито суперечності між військово-політичним керівництвом щодо рішень по Бахмуту. Тобто про те, що начебто Президент, Залужний і Сирський мають різні позиції щодо рішень по Бахмуту. Це не так;
- дискредитують особисто командувача Сухопутних військ;
- вигадують політичні підтексти воєнних рішень;
- намагаються показати що вони своїх бережуть, а наше командування нібито не рахується з життями. Насправді все навпаки. Про що свідчить співвідношення загиблих — в них у декілька разів вище, та тактика бойових дій.
Мета поширення такої інформації:
- посіяти в нашому суспільстві дискусію про те чи варто захищати Бахмут. Роблять вони це шляхом вкидів про неважливість цього напрямку. Але, зважуючи на те, скільки інформаційних зусиль та ресурсів вони у це задіяли — саме вони вважають цей напрям стратегічним;
- посіяти сумнів та недовіру до наших військових рішень та людей, які їх приймають. У цю пастку наше демократичне суспільство завжди потрапляє.
Але під час війни ми повинні просто довіряти рішенням військових. Це їх відповідальність.
