Про одну з моделей повітряних суден, що були перетворені на брухт на ворожих летовищах у перший день нинішнього літа, — літак далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50,…
Ворожий, плямистий, як жаба, «Грач» намагається зайти на штурмування наших позицій. Пілот російського Су-25 не здогадується, що за ним уже полюють декілька звичайних піхотинців, беручи його літак у панораму прицілу старих радянських ПЗРК «Ігла». Пуск, і за секунди одна з випущених ракет на зустрічному курсі «цілує» фюзеляж ворожого штурмовика. Парашут катапульти показує, що льотчик встиг покинути підбиту машину. Але ловити його — це вже завдання для інших. Наші зенітники перезаряджаються, аби знову бути напоготові.
Це цілковито реальна ситуація, яких не бракувало за рік широкомасштабного російського вторгнення в Україну. І за всіма випадками ефективного бойового застосування техніки та знищення ворожих сил і засобів стоїть не лише мужність українських воїнів, професіоналізм бойових розрахунків, обслуг та екіпажів. А й ціла армія технічних фахівців, які роблять усе, щоб гармати влучали в ціль, ППО бачила та перехоплювала ворожі ракети та інші повітряні цілі. Одним словом, щоб техніка працювала з точністю та виваженістю хорошого швейцарського годинника. Навіть ця «Ігла», пролежавши десятки років на складі, була перевірена на відповідність до бойового застосування. Руками техніків було перевірено, чи цілий корпус, чи в нормі двигун ракети, чи відповідає необхідним критеріям пусковий механізм. Як виявилось — відповідає. Бо точно й виважено знесла з неба ворожий літак вартістю в мільйони доларів США.
До слова, про точність та виваженість. У підпорядкованих Командуванню Сил логістики ЗСУ військових частинах є невелика група фахівців, які якраз і відповідають за точність та виваженість — військові метрологи. За час війни в цих спеціалістів значно побільшало роботи. Про окремі нюанси якої кореспонденту АрміяInform розповів Олександр, головний інженер одного з підрозділів військових метрологів.
— Якщо мене попросять у декількох словах змалювати наше професійне кредо, я скажу: точність, вивіреність та якість, — говорить офіцер. — Для чого потрібні метрологи у війську? Наведу абстрактний приклад: є автомобіль. Ніби він в комплектності: колеса, двигун та решта агрегатів. Але не їде: то колесо відпаде, то потужності бракує. Чому? Бо колесо не докачали до норми. А у двигун залили дизель замість бензину. Такий механізм не працюватиме, якщо не будуть дотримані певні стандарти. І це вже наша робота. Наша царина — контрольно-вимірювальні прилади, стандарти й величини, які складають основу експлуатаційних характеристик вузлів та агрегатів будь-якої бойової техніки. До прикладу, щоб постріл танкової гармати влучив у ціль, мають коректно працювати система керування вогнем бойової машини, засоби зв’язку. А у випадках, якщо ми говоримо про високоточні боєприпаси, то й сам високоточний постріл має коректно працювати зі зброєю. У підсумку всі наші дії спрямовані на підтримку боєготовності військ та оперативне відновлення їхньої бойової спроможності під час бойових дій.
Навіть в армійському середовищі метрологів уявляють такими собі лабораторними завсідниками, що обставилися осцилографами, іншими контрольно-вимірювальними приладами, обклалися техдокументаціями, схемами й у поля ані кроку. Хочемо цей «міф» розвіяти. Адже переважну більшість свого робочого часу військові метрологи проводять, саме працюючи у військах.
— Якщо до 2014 року ми працювали у ППД військових частин, базах зберігання та арсеналах, то з початком АТО у 2014 році постала потреба роботи на передовій. Ще відтоді в нас є сформовані спеціальні виїзні метрологічні групи. Є новітні мобільні лабораторії на базі армійських вантажівок. І метрологічна група є важливою частиною циклу польового пункту ремонту та обслуговування бойової техніки як Сухопутних військ, так і Повітряних Сил, — розповідає головний інженер.
Слід додати, що як експеримент фахівці метрологічних підрозділів долучилися свого часу до відновлення та постановки у стрій техніки, яку тримали на складах. Адже кожен метролог — висококласний фахівець-електронник.
— Ми вчимося фактично під час всієї нашої служби, — каже Олександр. — Для військового офіцера-метролога п’ять років ВВНЗ — це лише початок. Далі — постійне вдосконалення своїх навичок. До широкомасштабного вторгнення ми навіть щороку проводили змагання серед метрологічних груп. І моя команда якраз перед великою війною посіла перше місце. З такими людьми задоволення працювати. От взяти хоча б старий радянський самохідний ПТРК «Штурм». Їх у нас на складах було в достатній кількості. А бойові дії на Донеччині показали, що ці машини все ще чогось варті. І якщо з шасі наші колеги-ремонтники давали раду, то електронне начиння виявилося складним. Втім, цей виклик ми подолали, паяючи в польових умовах мікросхеми, відновлюючи працездатність вузлів та блоків. Вийшло не гірше, ніж у спеціалізованих підприємств, які виконували ті ж самі дії за контрактами. Але значно дешевше. Так що й державі заощадили трохи часу й коштів.
За 2022 рік армійські метрологи мали, на чому відточувати власні професійні навички. Йдеться про трофейну техніку окупантів.
— Збройні Сили України — чемпіони російського танкового «ленд-лізу». Нашими воїнами було взято сотні трофейних танків. Це і Т-72Б3, і Т-90 у різних модифікаціях. Кожна одиниця цієї ворожої зброї обов’язково пройшла через руки наших фахівців, — зазначає офіцер-метролог. — Поки колеги з ремонтних підрозділів та фахівці служб РАО ремонтували шасі та озброєння, ми займалися електронним «фаршем». От взяти, припустімо, той же Т-90 «Прорив». Суто російський танк, напханий сучасною електронікою. Звісно, ми все акуратно знімемо, розберемо, вивчимо. І якщо це можливо, зробимо так, щоб «Прорив» проривав уже бойові порядки самих росіян, але вже під українським прапором! Те ж стосується і суто російських БТРів та решти техніки, яку вони «загубили», тікаючи з Київщини, Харківщини чи Херсонщини.
Робота армійських метрологів планомірна й ефективна: бойова техніка, яка після відновлення і ремонтів вводиться в експлуатацію, — це і їхня заслуга. Й такі зусилля фахівців-метрологів, зі слів головного інженера підрозділу, не проходить повз увагу військового командування та керівництва держави. За час відбиття широкомасштабного військового вторгнення рф семеро офіцерів-метрологів підрозділу відзначені відомчими та державними нагородами. Зокрема відзнаками Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест» та медалями «За військову службу Україні».
— У кожному зі своїх співслужбовців я впевнений, як у вихідному еталоні, які в нас у підрозділі зберігаються. Ці люди — висококласні професіонали, — говорить офіцер-метролог і уточнює: — У нас дійсно зберігаються чотири вихідні еталони Збройних Сил України — еталони маси, тиску, плоского кута й довжини. За допомогою, припустімо, еталона маси можемо виміряти навіть вагу… вашого підпису.
Відео автора. Фото автора та з архіву метрологічного підрозділу.
