Костянтин Філіпов — представник нового покоління офіцерів, які досвід і командирські навички набували безпосередньо в бойових діях. Полковник брав участь у визволенні Маріуполя від…
Давно не таємниця, що ефективність стрілецької зброї лінійки АК, яка перебуває на озброєнні в більшості підрозділів Сил оборони, вже не в повному обсязі відповідає вимогам сучасних бойових дій. Це переконливо довели починаючи з 2014 року спочатку війна на сході України, а ще більше — велике нашестя рашистів.
У зв’язку з цим перед нашим воїнством постало актуальне питання, або заміни морально застарілої зброї на сучасну, або модернізації наявних автоматів й ручних кулеметів. Зі зрозумілих причин швидшим є другий варіант, що в наших умовах неабияк важливо. Тим більш, що оснащення наявної стрілецької зброї системи АК новітнім тактичним стрілецьким обвісом часто робить її за спроможностями не гіршою, аніж західні аналоги.
Але чи завжди наші захисники та захисниці тюнінгують свою зброю правильно й розумно? Про це — розмова кореспондента АрміяInform з одним із провідних майстрів-зброярів Києва Володимиром Жаровим.
Термін «тюнінг зброї» у зброярів та досвідчених військових розуміється як її удосконалення за допомогою спеціальних пристосувань. В армії такі сучасні доробки нині дуже цінуються. Але багато хто із новачків слабенько розуміється на таких речах, самостійно перетворюючи автомат чи кулемет у наїжачену купою спеціальних приладів «суперзброю». Ці люди щиро вірять, що чим більше в їхнього, приміром, автомата, технічних пристосувань, тим ефективнішою вона буде при веденні вогню. Але подібні «їжаки» в реальних бойових діях, як правило, малокорисні й незручні, що нерідко призводять до біди.
Тому перше запитання до майстра стосується саме цього.
— Пане Володимире, знаю, що до Вас, окрім цивільних, дуже часто звертаються військові за послугами чи порадами щодо обвісу до озброєння систем Калашникова. Що Ви їм рекомендуєте, і який тюнінг для лінійки АК вважаєте оптимальним?
— Завжди раджу вдосконалювати штатну зброю виключно під свій бойовий функціонал, за спеціальністю й ніколи не переобтяжувати її у прямому й переносному сенсі зайвими речами. У крайньому випадку — мати бажаний, але не потрібний щодня, елемент обвісу при собі посеред спорядження. При необхідності ви якийсь елемент просто приєднаєте на деякий час, й коли зникне в цьому потреба — знімете. Приміром — тактичний ліхтарик.
Обов’язково прошу врахувати питання власної антропометрії — у зброярів це скоріш сленговий термін. Статура в кожного різна. Важливо налаштувати елементи обвісу під довжину своїх рук, розмір долоней, довжину шиї, зріст тощо. Бо ж ви не в тирі стріляєте, а рухаєтеся по пересіченій місцевості, повзаєте, дієте в лісових хащах, ведете вогонь із окопів та міських укриттів у повному спорядженні. У таких умовах кожен зайвий елемент тюнінга знижує не тільки ефективність ведення вогню, а й швидкість його відкриття. Тому оптимальний для кожного військового тюнінг зброї — це її обвіс під його бойову спеціалізацію. Нічого зайвого!
— Тюнінгуючи автомат чи ручний кулемет, на що треба звернути увагу насамперед?
— Насамперед обрати доцільну для ваших завдань планку Пікатінні, її різновид. Це доволі широкий спектр спеціальних рейкових кріплень для встановлення додаткового обладнання, регулювання його положення на корпусі зброї. Планки можуть бути у вигляді зйомного бічного кронштейна («хвіст ластівки»), планки Вівера, що встановлюється замість штатної прицільної, або ж деталями з вже інтегрованими в них планками Пікатінні, як то цівка чи кришка ствольної коробки.
Часто раджу встановити передню тактичну рукоятку управління вогнем. Вона дає більш зручний та надійний хват, ніж звичайні, «за цівку» або «під магазин», кожен з яких має мінуси. Наприклад, у першому випадку рука може ковзати вздовж цівки, тому стрільцю доводиться сильно стискати його, що призводить до перенапруги м’язів та тремтіння зброї. А хват «під магазин» скорочує довжину хвату й також знижує точність стрільби. Передня тактична рукоять ці недоліки усуває.
Рекомендую одразу замінити й пістолетну рукоять на анатомічну. Вона не тільки робить хват зручнішим та надійнішим. Крім поглиблень під пальці та нековзкого покриття, деякі рукоятки мають змінні накладки різної товщини, які допомагають стрільцям з різним розміром долонь зробити зброю зручною саме для себе (Володимир показує мені свою долоню, вдвічі більшу за мою. — Авт.).
— Багато хто з моїх знайомих фронтовиків залюбки, попри чималі витрати, встановлює на «калаші» телескопічні приклади й не тільки.
— Зручна, корисна й необхідна річ. Ви в секунди можете подовжити чи вкоротити приклад для більшої зручності ведення вогню у бронежилеті чи без нього, з положення стоячи, з коліна чи лежачи. На додаток, такі сучасні приклади мають вже встановлені синтетичні так звані тильники, що пом’якшують віддачу зброї під час стрільби.
Деякі з таких прикладів усувають ще один суттєвий недолік стандартних «калашів» — маю на увазі занизько встановлені по лінії осі автомата стандартні приклади. Поясню, що це означає на практиці. Наприклад, ви встановили коліматорний приціл на планку Пікатінні типу «хвіст ластівки». Відтак під час стрільби ви муситимете піднімати голову для прицілювання трохи вище, відриваючи щоку від прикладу. Це автоматично послаблює міцність сукупного хвату зброї, що значно погіршує точність стрільби. Бо на 85% влучність стрільби залежить саме від правильного хвату зброї при правильному положенні тіла. Є вихід?
Так — у багатьох виробників нині у тренді телескопічні приклади з так званими підщічником, коли ти одним натисканням на важіль збільшуєш висоту контактної з головою та плечем частини прикладу «під себе». Тобто, піднімаючи за рахунок вище встановленого прицілу й при цьому порушуючи статичність хвату зброї, ти таким підщічником у стані це легко компенсувати.
— Існують речі, які Ви не рекомендуєте для встановлення на автомати як обвіс?
— Звичайно. Не раджу встановлювати на будь-які «калаші» оптичні приціли. Практика довела, що навіть на найкращих планках Пікатінні під час інтенсивної стрільби оптика починає «люфтити», а пристрілювати її заново й налаштовувати складно, ніде або ніколи. Доцільніше обладнати зброю коліматорами з кратним збільшенням, які ефективні іноді навіть для ведення вогню на 400-500 метрів. «Слабкіші» коліматори військові «не поважають». Так, і такі пришвидшують прицілювання, бо в його процесі вам не потрібно суміщувати в одну лінію цілик, мушку й саму ціль, ви одразу бачите точку влучання. Але на дистанціях понад 100 метрів вони вже недієві, гідні тільки для ближнього бою, тому що далі зброя б’є «у білий світ».
Й взагалі, попри зручність коліматорів під час стрільби, коли я готую стрільців на полігоні та займаюсь пристрілкою зброї, то починаю зі стрільби через відкритий стандартний приціл. Якщо коліматор буде пошкоджено в міських боях, під час пересування складною місцевості чи кулею й уламком, у ньому сяде батарейка — ти муситимеш користуватися саме відкритим прицілом. До речі, й встановлювати коліматори на планки Пікатінні та їхнього різновиду планок Вівера треба з урахуванням цього фактору. Наприклад, коли ти бачиш відкритий приціл через віконце встановленого коліматора.До речі, окрім збільшувальної насадки, до коліматора можна встановити насадку нічного бачення або тепловізійну.
—Дехто з ваших колег категорично не радить користуватися планками Вівера, якими заміняють прицільну планку під встановлення коліматора чи іншої оптики. Мовляв, якщо коліматор пошкодять, ти стрілятимеш лише навмання.
— Це частково справедливо, але й тут є вихід. Усе залежить від виду такої планки. У продажу вже є планки зі спеціальною проточкою, яка імітує цілик. Недолік — це більш-менш точна стрільба тільки на дистанції постійного прицілу в 300 метрів. Коліматор у цьому випадку встановлюється трохи вище, й коли його пошкоджено, ви просто, не знімаючи його, знаходите під ним проточку й ведете вогонь далі.Те ж стосується і різновидові зі встановленням коліматора на «хвості ластівки». Можна встановити «хвіст» із планкою Пікатінні трохи вище, щоби ви, припіднявши зброю чи опустивши голову, бачили відкритий приціл. Як варіант — встановлення у такому випадку швидкозйомного коліматора.
— Пане Володимире, чим ще цікавляться, зокрема, військові?
— Вибір обвісу для тюнінгу автоматів й карабінів просто величезний. Досвідчених людей цікавить усе. Наприклад, це і лазерні цілепоказчики для снайперів, й нічні та тепловізійні приціли, різноманітні дульні гальмо-компенсатори та полум’ягасники, прилади безшумної стрільби, нековзкі насадки на ричажки затворної рами та перевідника виду вогню тощо. А купують й встановлюють те, що кожному дозволяє його особистий бюджет.
— На Вашу думку, чи варто тюнінгувати свою штатну чи мисливську зброю самостійно?
— Маєте знання та хист — звичайно. Але в будь-якому випадку все ж варто звернутися хоча би за консультацією до моїх військових чи цивільних колег. Уникнете зайвого головного болю…
— Дякую за бесіду!
Фото автора й з відкритих джерел
