Про це під час заходу, присвяченому річниці створення Громадської антикорупційної ради при Міноборони, розповів заступник Міністра оборони підполковник Юрій Мироненко….
Сьогодні відзначаємо 209 років від Дня народження видатного українського поета, художника, мислителя Тараса Григоровича Шевченка, який став для української нації не лише генієм, а й ідеологом та пророком.АрміяInform зібрала та розтлумачила найпопулярніші пророцтва Тараса Григоровича Шевченка про російсько-українську війну, події, що їй передували та чекатимуть на нас у найближчому майбутньому.
1. Уривок з поеми «Єретик» дуже точно описує Україну часів януковича. Тут апостольським престолом можна вважати Києво-Печерську лавру, поява якої була передбачена святим апостолом Андрієм Первозванним. У образі ченця вгадується Паша «Мерседес». Також змальовано, як представники режиму януковича нівелювали українську державність та державні символи, одним із яких є Гімн «Ще не вмерла України і слава, і воля»:
Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить.
І на апостольськім престолі
Чернець годований сидить.
Людською кровію шинкує
І Рай у найми оддає!
Небесний Царю! Суд Твій всує,
І всує царствіє Твоє.
Розбойники, людоїди
Правду побороли,
Осміяли Твою славу,
І силу, і волю.
2.Кінцівка вірша «Мені однаково» описує Революцію Гідності, «Вогнехреще»:
Та неоднаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
3. Цей уривок з вірша «Полякам» можна інтерпретувати як початок війни у 2014 році, коли полягли Герої Небесної Сотні та перші жертви на півдні й сході України:
Поникли голови козачі,
Неначе стоптана трава,
Украйна плаче, стогне-плаче!
За головою голова
Додолу пада. Кат лютує…
4. На початку комедії «Сон» в образі того, хто неситим оком зазирає за край світу, бачимо нинішнього очільника кремля. Хоча, по правді кажучи, й багатьох колишніх російських правителів:
У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
6. Пророцтво про Томос, про автокефалію Православної церкви України знаходимо у вірші «Стоїть в селі Суботові…». Церков-домовина тут — московський патріархат:
Не смійтеся, чужі люде!
Церков-домовина
Розвалиться… і з-під неї
Встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!
5. Вірш «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє» можна розглядати як пророцтво, від початку до кінця. Ми взяли уривок про історичну правду. У образі німця — путін, який перед широкомасштабним вторгненням розповідав, хто створив Україну, та по-своєму інтерпретував нашу історію.
Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви слав’яне».
«Слав’яне! слав’яне!»
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
…
Дастьбі… Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже, —
Отойді ми заходимось!..
7. У поемі «Кавказ» дуже влучно описано «братську любов» росіян до українців, яку ми вповні побачили з перших днів широкомасштабного вторгнення:
По закону апостола
Ви любите брата!
Суєслови, лицеміри,
Господом прокляті!
Ви любите на братові
Шкуру, а не душу!
Та й лупите по закону
Дочці на кожушок,
Байстрюкові на придане,
Жінці на патинки.
Собі ж на те, що не знають
Ні діти, ні жінка!
8. Цей уривок з вірша «До Основ’яненка» розповідає про інформаційну війну, протидію пропаганді та про те, що світ обов’язково знатиме правду про події в Україні:
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине —
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
9. Ще один фрагмент з поеми «Кавказ», в якому Шевченко пророкує нам Перемогу. Ці Шевченкові слова прочитали захисники України у визволеній від російських окупантів Балаклії після того, як зірвали рашистську агітацію на одному з рекламних бігбордів:
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
10. А цей уривок із вірша «Заповіт» українці пригадали, коли Збройні Сили України звільняли Херсон. Інтернетом поширилася «вірусна» карта геолокацій мобільних телефонів відступаючих рашистів. Кращу ілюстрацію для цієї цитати годі й уявити:
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися…
11. Вражаюче-пророчим є й закінчення згаданої вище поеми-комедії «Сон». Про утилізацію московського війська і цілковиту безпорадність наприкінці війни росії (в образі ведмедя), яка хотіла здаватися грізною:
До москалів — москалики,
Тілько застогнало,
Пішли в землю; диво дивне
Сталося на світі.
Дивлюся я, що дальш буде,
Що буде робити
Мій медведик! Стоїть собі,
Голову понурив,
Сіромаха. Де ж ділася
Медвежа натура?
Мов кошеня, такий чудний.
Я аж засміявся.
12. Кінцівка вірша «І Архімед, і Галілей» оповідає нам про те, що Україна переможе, росія зникне з лиця Землі, а права і свободи людини восторжествують:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі!
