Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Країни G7 у березні переглянуть граничну ціну на закупівлю російською нафти, цитує помічницю міністра фінансів США по боротьбі з фінансуванням тероризму та фінансовими злочинами Елізабет Розенберг The Moscow Times
Слід зазначити, що цінова «стеля», що діє з 5 грудня, встановлена на рівні $60 за барель. Це забороняє західним компаніям страхувати та возити російські барелі, які коштують дорожче.
З 5 лютого цінова «стеля» також діє для російських нафтопродуктів — не вище за $100 за барель дизеля і $45 за барель мазуту. Тоді ж набуло чинності європейське ембарго на ці товари.
Наслідком санкцій став обвал цін, який спочатку торкнувся сирої нафти, а потім і продуктів її переробки. За даними російського мінфіну, середня ціна російського сорту Urals у січні та лютому становила близько $50 за барель, а його знижка до Brent сягала майже 40%.
Котирування дизеля російського походження різко впали у лютому. Партії з відвантаженням з порту Приморська в Балтійському морі коштували менше ніж 60 доларів за барель і продавалися з дисконтом майже 35 доларів до європейських марок, хоча ще в листопаді знижок не було зовсім.
За оцінками Deutsche Bank, лише нафтові знижки коштували російській економіці $300 млн втрачених доходів щодня. Сукупна виручка за продаж енергоносіїв впала на $500 млн на день, підрахували в банку.
Відповіддю російської влади стало рішення добровільно скоротити видобуток на 500 тисяч барелів на добу з березня, а також змінити механізм оподаткування нафтової галузі.
З пропозицією різко знизити стелю цін на російську нафту напередодні перегляду виступила Естонія. Глава МЗС республіки Урмас Рейнсалу закликав встановити його на рівні $30.
— Ми повинні встановити «стелю» цін так, щоб не дозволити російській державі отримувати додаткові прибутки, — наголосив він.
А тим часом «дірка» у російському бюджеті продовжує збільшуватися в міру того, як нафтогазові доходи падають, а витрати на війну та виробництво зброї зростають із рекордною швидкістю.
Збільшення дефіциту федерального бюджету продовжує констатувати російський мінфін. За підсумками січня-лютого дефіцит федеральної скарбниці досяг 2,6 трильйона рублів ($34 млрд), або 86% річного плану, звітував росмінфін 7 березня.
Лише за два місяці надходження податків від нафти та газу впали на 46%, а збори із несировинних секторів економіки — на 9,1%. Загальні доходи бюджету просіли на 25%.
При цьому витрати збільшилися в 1,5 рази. Іншими словами, без забезпечення податковою виручкою залишився практично кожен другий витрачений урядом карбованець.
