Чому ворог зосереджується саме тут? На це питання відповів військовий експерт Петро Черник. «Курський напрямок — це питання їхнього (рф — ред.) престижу, тому що от уже…
За час широкомасштабної агресії росії проти України представники різних видів, родів військ та сил ЗСУ вже опанували безліч іноземних зразків озброєння та техніки, про які раніше могли тільки мріяти. Один із таких зразків — американська реактивна система залпового вогню M270 MLRS, яка нищить рашистів разом зі своїми аналогами (РСЗВ. — Ред.) з інших країн — партнерів України.
Що цікаво, цю РСЗВ розробляли ще у 80-ті роки минулого сторіччя для протистояння з радянською армією (вважайте російською) як своєрідну відповідь на РСЗВ «Ураган» та «Смерч». Українські артилеристи, які служили ще у 1990–2000 роках, добре пам’ятають, як під час командно-штабних навчань «успішно знищували» батареї таких машин умовного противника, не маючи жодної уяви, на що справді здатна ця машина. А спроможності М270 більш ніж високі, про що кореспондент АрміяInform мав розмову з офіцером-артилеристом на псевдо «Атом».
На самохідному гусеничному шасі змонтована пускова установка з двома уніфікованими контейнерами одноразового використання по 6 ракет у кожному, а також повністю автоматизована система наведення та запуску. Тобто час на завантаження двох контейнерів, у яких перебувають повністю споряджені ракети, у кілька разів менший, ніж час, необхідний, щоб просто підготувати ракети тих же «Урагану» або «Смерчу» до стрільби. Не говорячи вже про час, необхідний для заряджання цих РЗСВ з використанням спеціалізованого транспортно-заряджаючого автомобіля.
Що стосується безпосередньо стрільби, то завдяки автоматизованій системі управління екіпажу абсолютно не потрібно виходити з броньованої кабіни, щоб прив’язати машину до місцевості або перевести її в бойове чи похідне положення. Так само відбувається і з введенням координат цілі для кожної, підкреслюю, кожної ракети. Тобто М270 має змогу одночасно вразити 12 різних цілей на відміну від радянських аналогів, які стріляють виключно по ділянці місцевості, і їх точність дуже умовна.
— Торік я закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за фахом «Ракетні війська і артилерія», а після прибуття у частину поїхав на кількатижневі курси з опанування М270 у Велику Британію, — розповідає офіцер-артилерист на псевдо «Атом». — Британські військові дуже ефективно нам допомагали, що дозволило опанувати цю бойову машину в найкоротші терміни. Найбільше вразила кількість саме практичних занять. Завдяки цьому після повернення в Україну ми були повністю готові до ефективного застосування цієї зброї, і з перших днів даємо відмінні результати, про які ви періодично чуєте з новин. Ми й досі на зв’язку з британськими інструкторами, які готові будь-якої миті надати необхідну допомогу або пораду. Я вважаю, що нам дуже пощастило отримати цю машину у своє розпорядження. Особливо всі її переваги над ворожою артилерією відчуваються під час контрбатарейної боротьби. Ми спроможні за лічені хвилини вийти з району бойового чергування на стартову позицію, здійснити бойові пуски та знову «розчинитися» у просторі. У російських артилеристів, якщо вони одразу після стрільби не покинули позицію, просто немає шансів.
Супутникова система навігації та управління гарантує високу точність влучання бойової частини масою близько 90 кг. Здебільшого роботу хлопців координують БПЛА, тож вони в режимі онлайн бачать, як палають ворожі склади, пункти управління або скупчення техніки.
Під час розмови з хлопцями про тактику застосування та бойові можливості цієї начебто не дуже нової машини (наш зразок 1984 року випуску, але свого часу пройшов відповідну модернізацію), стає зрозумілим, наскільки «друга армія світу» зі своїми «аналоговнєтами» насправді відстала від «загнивающего запада».
Фото автора
