Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
20 років у армії США, спеціальні та антитерористичні операції, різноманітні навчання: все це чотири роки тому набридло армійцю Ніку Сімо. Він вирішив змінити своє життя, переїхав на інший континент, в Європу, і викладав англійську для дорослих у Польщі. За три роки такого життя жодного дня Нік не думав повернутись до армії, але 24 лютого 2022 все змінилося.
— Коли сталося 24 лютого, я був шокований, як і весь світ, що ескалація (широкомасштабне вторгнення рф на територію України. — Ред.) дійшла до цього рівня. І другою моєю думкою було, що маю бути в Україні та допомогти.
Свою службу в Україні Сімо розпочав з Іноземного легіону. Та згодом, він зрозумів, що хоче не просто воювати, а навчати українських армійців. Так чоловік потрапив до Обухівського батальйону бригади тероборони Київщини.
— Я взагалі навчаю різних речей, але є три основних аспекти, на яких ми зосереджуємося. Насамперед це військова культура і як треба її змінити, щоб перемогти. По-друге, я вчу доктрин НАТО. Люди повинні зрозуміти, що підхід має бути інший, для того, щоб перемогти. І третє — це загальновійськова піхотна тактика. В цій тактиці є курс стрільби, і ми навчаємо, як нормально прицілитись і влучати в цілі. Бо якщо не можеш влучити у ворога — все інше не має значення.
Сімо надихнула приїхати до нашої країни відчайдушна боротьба українців з окупантами, каже чоловік.
— Українці піднялися і почали чинити опір і воювати. Я побачив, що люди хочуть захищатися, а це означає, що можу навчити їх робити це краще і це дасть результат.
До широкомасштабного вторгнення Сімо, який народився на іншому континенті, більш ніж за шість тисяч кілометрів від Києва, жодного разу не був в Україні. Він колись чув про окупацію Криму, а про те, що всі ці роки відбувалося на Донбасі — не знав зовсім.
— Коли я прибув в Україну, я багато дізнався про специфіку українців, про їхню історію, особливо все, що стосувалося, скажімо, Помаранчевої революції та Революції Гідності. І я дізнався все, що відбувалося в цей період після того, як почалася вже широкомасштабна російська навала. Я зрозумів, наскільки важлива для українців соборність та незалежність. Що ви це цінуєте. І, звичайно, це надихає, що для українців так важливо відстояти свою державу, — розповідає Сімо.
Своїми учнями-тероборонцями та їхніми успіхами Нік задоволений.
— Мені приємно, що українські воїни дуже швидко розуміють, що треба позбуватися радянських доктрин. Ми з командою інструкторів змінюємо старі звички в армії. На жаль, я не маю багато часу, щоб передати свої знання, все треба робити оперативно, бо війна триває. Я надаю українським армійцям доступ до всієї інформації про військову справу, яку опанував. Усе це для того, щоб вони могли постійно розвивати свої знання.
Колишній американський військовий пробув в Україні вже рік. За цей час його мотивація бути тут лише зміцнилася.
— На початку цієї фази війни було багато вагань, незрозумілих речей, чи все спрацює. Багато хто не розумів, що і як буде. Зараз я бачу, що все рухається в правильному напрямку, розвивається. І від цього моя мотивація бути тут збільшується. Я намагаюсь надати якомога більший інструментарій солдатам, щоб вони користувались цим на полі бою. І це надихає продовжувати те, що я роблю.
Після перемоги України в цій війні Сімо планує повернутись до цивільного життя. Чоловік наголошує: він не отримує задоволення від перебування на війні, просто підтримати й взяти участь в боротьбі українців за свободу — дуже важливо для нього.
Фото — Віктор Дехтяр
