Про це оператор безпілотних літальних апаратів батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Дмитро, який щойно повернувся на службу…
У Силах територіальної оборони ЗСУ завершив навчання другий набір курсу підготовки офіцерів «Вишкіл капітанів». Програма курсу спрямована на розвиток основних навичок планування та ведення бойових дій роти і батальйону в операціях угруповань військ, виконання завдань територіальної оборони, ефективної організації функціонування підрозділу.
Відзначений нагородою «Найкращий інструктор курсу» капітан Андрій Холодніцький розповів про різницю пілотного і другого наборів офіцерських курсів та про те, яких змін зазнала навчальна програма.
— Якщо порівняти перший випуск із другим, то ми додали кілька модулів, у які увійшли нові теми. Ми спілкувалися зі слухачами після першого «Вишколу капітанів», і вони вказали, що саме було б доречно додати до навчальної програми. Наприклад, заняття з АПД (Аналіз проведених дій, або AAR — After Action Review) — це своєрідний розбір подій після проведення операції, на якому збирається вся команда, щоб кожен міг висловитися щодо проблемних та успішних питань конкретного напрямку. Насамперед це заняття розроблене, щоб військовослужбовці всіх ланок мали змогу розповісти, що склалося добре, а що погано. Вся операція поетапно розбирається, і в результаті ми маємо повну картину, з урахуванням всіх проблемних питань та недоліків. Такого на пілотному «Вишколі капітанів» не було. Саме на основі їхніх пропозицій було розроблене дане заняття і додане до нового курсу.
Андрій Холодніцький наголосив, що цього разу слухачі були більш обізнаними, з чітким розумінням того, що саме їх очікуватиме на даному курсі.
— Другий випуск на порядок сильніший за попередній. Насправді це цілком очікувано, адже дані офіцери їхали сюди більш свідомо, в чому не останню роль зіграли їхні попередники, які окреслили, до чого саме слід готуватися. Деякі вже ознайомилися з доступними матеріалами, тому приступили до навчання з більш потужною теоретичною базою. Взагалі, «Вишкіл капітанів» — це зовсім інший рівень підготовки. Він необхідний для мотивації людей на розвиток свого військового потенціалу та просування по службі в майбутньому.
Особливо важливим даний курс є для людей, які до широкомасштабного вторгнення були цивільними та не мали досвіду служби в армії, а таких у лавах територіальної оборони більшість. Враховуючи цей чинник, викладання побудоване на тому, що кожен може бути почутим та запропонувати нестандартне рішення ситуації.
— Кожен на занятті може висловити власну думку, тим самим запустити дискусійне обговорення, яке включає в себе всіх слухачів. У цьому можна прослідкувати велику різницю між підготовкою, яка відбувалась раніше. Найголовнішим для нас було навчити людей, як правильно приймати командирські рішення в критичних ситуаціях, щоб вони навчилися виділяти головне серед величезного масиву інформації.
До того, як стати інструктором на «Вишколі капітанів», Андрій Холодніцький був командиром роти, тобто слухачів навчає на власному досвіді. Коли ж знайшов у собі сили і бажання викладати, то навіть і не думав, що буде урочисто отримувати в нагороду «шаблю найкращого інструктора», яка переходить з курсу на курс. Ця відзнака дається на основі спостережень за людиною протягом усього курсу, але сам Андрій каже, що для нього найкращою нагородою є навчені підлеглі.
— Наш курс «Вишкіл капітанів» — це нестандартна для Збройних Сил річ, у нас такого не було, ми навчаємо за стандартами НАТО. Я вважаю, що зміг у повному обсязі передати знання офіцерам вишколу, якщо аналізувати той фідбек, який надходив від них. Особисто для мене це означає, що давав їм правильну інформацію, щоб у майбутньому вони могли застосувати здобуті навички під час керування ввіреними під їхнє командування підрозділами.
Щодо нових вдосконалень, які очікуються на третьому наборі, то капітан Андрій Холодніцький розповів, що єдине, на що нарікали слухачі, був брак часу.
— На останніх заняттях я запропонував кожному поділитись власними побажаннями щодо вдосконалення наступного вишколу. Якраз майже вся група була незадоволена лише короткотривалістю курсу, і прагнули продовжити його хоча б ще на один тиждень.
Фото Дмитра Юрченка та Сил ТрО ЗСУ
