На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
20 років тому, 6 березня 2003 року, Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Державний Гімн України». Згідно з ним Державним Гімном України було затверджено славень «Ще не вмерла Україна» на музику Михайла Вербицького та слова першого куплету і приспіву вірша Павла Чубинського.
Історія українського національного гімну налічує понад 160 років і має чимало цікавих маловідомих сторінок. Згадаймо про кілька з них.
Уперше гімн України заспівали на сербський мотив
Появою українського національного гімну ми завдячуємо не лише авторам слів та музики, але й сербському народові й письменнику-патріоту Сербії Світозару Милетичу (1826–1901рр.), «Сербська пісня» якого сподвигла Павла Чубинського на написання власної поезії.
Восени 1862 року поет почув, як сербські студенти співали пісню повстанців, які воювали за визволення Сербії від гніту Османської імперії. Слова «срце бије и крв лије за своју слободу» — «серце б’ється і кров ллється за свою свободу» — надихнули поета на знаменитий рядок: «Душу, тіло ми положим за свою свободу». За якихось пів години він написав перший варіант вірша, який відразу ж проспівали на сербський мотив.
Славний гетьман, погані москалі й несправжній Шевченко
Уперше текст майбутнього гімну надрукували у четвертому числі львівського часопису «Мета» за 1863 рік. Ця початкова версія суттєво відрізняється від численних пізніших варіантів. Містила вона, зокрема, і такі рядки: «Ой Богдане, Богдане, // Славний наш гетьмане! // На-що віддавъ Україну // Москалям поганимъ?!»
Рядки Павла Чубинського були очевидною алюзією на знамените звернення Тараса Шевченка до Богдана Хмельницького: «Якби-то ти, Богдане п’яний, Тепер на Переяслав глянув!» і потім вирок: «Амінь тобі, великий муже! Великий, славний! та не дуже…» Оскільки ж поряд у журналі були надруковані справжні шевченкові поезії, то довший час на Галичині вважали, що автором «Ще не вмерла Україна» є Кобзар.
Перший аудіозапис виконання гімну зробили 1910 року
Невдовзі після публікації вірш Павла Чубинського поклав на музику знаний композитор Михайло Вербицький, і вже 10 березня 1865 року пісню вперше виконали у Перемишлі під час концерту, присвяченого Тарасу Шевченку.
Перший же відомий аудіозапис виконання українського національного гімну було зроблено в жовтні 1910 року у Кельні в місцевому відділені компанії аудіозапису класичної музики «Gramophon». Виконав гімн знаменитий український оперний співак-тенор Модест Менцинський.
Нині послухати цей запис можуть всі охочі на Youtube-каналі Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
Перший переклад гімну англійською опублікували у The New York Times
Під час Перших визвольних змагань Україна почала привертати дедалі пильнішу увагу світової спільноти. У провідних тогочасних ЗМІ з’являлось дедалі більше публікацій, присвячених українській тематиці. Зокрема, 17 лютого 1918 р. впливова американська газета The New York Times опублікувала одну з перших карт Української Народної Республіки після проголошення її незалежності Четвертим Універсалом.
Згодом, 17 червня 1918 року, на її шпальтах умістили також перший відомий переклад українського національного гімну на англійську мову. Роса, що зникає на сонці, стала у поетичному перекладі «снігом, що розтане навесні», а козацький рід – «могутніми козацькими сміливцями».
Виконання гімну провістило проголошення Незалежності
Справді, під час Української національно-демократичної революції вірш Павла Чубинського остаточно закріпився в ролі загальнонаціонального гімну всіх українців. Численні публікації у тогочасній пресі свідчать, що його виконували під час усіх урочистих заходів. Однак після поразки української революції вільне поширення і виконання гімну стали неможливими – радянська влада усіляко таврувала так званий український буржуазний націоналізм і піддавала репресіям українських патріотів.
Однак щойно в другій половині 1980 років на хвилі так званої перебудови в радянському союзі почалися процеси демократизації й утвердження свободи слова, українці показали, що попри всі заборони і репресії вони пам’ятали й шанували свій гімн. 24 вересня 1989 року під час всеукраїнського музичного фестивалю музикант Василь Жданкін і співаки Віктор Морозов та Едуард Драч уперше за багато десятиліть публічно заспівали в Україні: «Ще не вмерла…»
Редакція Леоніда Кучми
Після першого відкритого виконання гімну крига заборон скресла – його почали дедалі частіше співати під час національних урочистих заходів, яких відбувалось дедалі більше впродовж 1989–1991 років. Знаковим стало виконання національного славня 9 квітня 1990 року у Львівській опері, яке відбулось перед початком сесії Львівської обласної ради. Нарешті, 5 грудня 1991 року гімн уперше прозвучав на засіданні Верховної Ради України.
15 січня 1992 року український парламент затвердив музичну редакцію Державного Гімну України авторства Михайла Вербицького, однак слова поезії Павла Чубинського як гімн офіційно затверджені не були. Лише 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Державний Гімн України», виклавши текст Чубинського у редакції: «Ще не вмерла України і слава, і воля». Відповідну зміну зробили за пропозицією Президента України Леоніда Кучми.
Новітні ініціативи й невмируща класика
Історія Державного Гімну України продовжується. Вже після широкомасштабного нападу російської федерації у березні 2022 року у Верховній Раді України один за одним представили аж два законопроєкти, в яких пропонують змінити текст славня, виклавши його у новій редакції. У першому з них, зареєстрованому 14 березня 2022 року, пропонують викласти перші два рядки гімну в такій редакції: «Переможе Україна! І слава, і воля, // Бо нам, браття молодії, усміхнулась доля».
У другому, зареєстрованому 28 березня 2022 року, пропонують куди більші зміни у тексті, суттєво переробляючи початковий текст Павла Чубинського. Детально ознайомитись із ними можна у порівняльній таблиці до законопроєкту. Українці неоднозначно поставились до ініціатив змінити текст гімну, категорично негативно на них відреагував Президент України Володимир Зеленський у зверненні 3 квітня 2022 року.
Можна погодитись, що змінювати щось у словах українського національного славня, які мають статус невмирущої класики, не варто. Державний Гімн України набув нині особливо глибокого значення для кожного громадянина і громадянки України, ставши піснею єднання нації, славнем опору, гідності та свободи. Він на повний уголос лунає у вільній Україні та вільному світі, на передовій і в тилу. І так само щиро звучить він у серцях українців на тимчасово окупованих територіях нашої держави, утверджуючи їхню віру в неминуче визволення і обов’язкову перемогу над російськими загарбниками.
