ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

11 діб на дні урвища в оточенні ворога

Life story
Прочитаєте за: 5 хв. 6 Березня 2023, 16:28

До широкомасштабного рашистського вторгнення Євгеній Баранов тривалий час займався, за його словами, «рихтуванням» людей — мануальною терапією. До такої професії його привела хвороба хребта ще в юнацтві. Іноді біль був нестерпний і терпіти було важко. Діагноз лікарі поставити не могли, тому хлопець почав шукати можливість вилікуватись самотужки. Займався йогою, вчився, переймав досвід, практикував, відвідував конференції, семінари з отриманням сертифіката. Нарешті, не лише сам себе вилікував, а й почав допомагати людям.

— Не варто недооцінювати свої сили й можливості, — зауважив під час розмови Баранов. — Шанс опанувати для себе щось нове, яке не входило до твоїх мрій, на перший погляд, мізерний. Так, потрібен час, щоб навчитися. Без помилок у мене не обходилось, та я на них вчився.

Той епізод з життя Євгенія переконав його повною мірою покладатися на себе, не опускати руки в будь-якій критичній ситуації. Існує лише одна вагома причина, чому люди не досягають мети — вони рано здаються. І якщо ти перестаєш намагатися реалізовувати бодай один шанс, то у тебе немає шляху до перемоги.

Командир відділення Баранов із позивним «Пісня» був одним із добровольців батальйону тероборони, які зголосилися увійти до складу змішаної роти, якій випало в травні підсилювати 72-гу механізовану бригаду під час оборонних боїв поблизу Лисичанська. Наприкінці весни минулого року ворог зосередив на тому напрямку значну частину наявних у нього сил та досяг кратної переваги у кількості живої сили та техніки над українськими захисниками.

— Обстріли наших позицій велись ворогом з гармат, реактивної артилерії, мінометів, були й нальоти авіації, — пригадує Євгеній. — Нашим завданням було в оборонних боях знищити якомога більше рашистів і це ми з успіхом робили. Одного дня нашій групі з одинадцяти людей поступила команда відійти від Лисичанського НПЗ на підсилення механізованої роти в районі села Врубівка. Під час пересування ми потрапили в засідку і прийняли бій. Скільки він тривав, уже не пам’ятаю, але, на жаль, не обійшлося без втрат, ще один наш побратим попав пораненим у полон.

Поранення дістав і Баранов: одна куля потрапила в поперек, друга пройшла навиліт, а осколок від міни застряг у боку. Євгеній зібрався з силами і відповз в урвище. Поруч побачив колегу з підрозділу Василя з позивним «Найк». Це, звичайно, підбадьорювало, надихало й прізвище побратима — Борець. Хоча ситуація, в яку потрапили воїни, була вкрай критичною, вони не піддались паніці. Стрільба не вщухала, а до них долітали крики рашистів, які перегукувались між собою. У будь-який момент хтось з ворогів міг пройтись по урвищу.

— Нас врятувала особливість ландшафту урвища з щільною рослинністю, — розповідає «Пісня». — Ми чули, як зверху рухаються окупанти, як перемовляються, але вони нас не помічали. Літали над нами й дрони.

Найперше Василь допоміг Євгенію обробити рани спреєм, який був в аптечках. 3-4 дні отвори в тілі ще мляво кровоточили, а потім почали утворюватися нагноєння.

— Ми не панікували, хоча страх був, — продовжує Баранов. — Знаєте, чим відрізняється боягуз від сміливця? Їм обидвом страшно, але сміливець, на відміну від боягуза, щось робить, аби подолати страх. Ось і ми почали, як ящірки, рухатись по дну ущелини, виповзати на поверхню, переважно вночі. Зміст пайків закінчився, фляги висохли і ми шукали, чим вгамувати голод. Неподалік на полі вже заколосилася пшениця і ось ми рвали ці зелені колоски і жували. Ставало легше.

Навколо схованки наших воїнів постійно точилися бої, стрільба з багатьох видів зброї не вщухала. Євгеній з Василем намагалися вгадати, кому з якого боку належать постріли — нашим чи ворогам. По прильотах на позиції ворога хлопці зорієнтувались, в якій стороні українські підрозділи. Були навіть думки подати нашим сигнал, але, коли десь нагорі лунали перегукування ворогів, ідею відкладали.

— Голос одного рашиста ми навіть почали розпізнавати, — говорить співрозмовник. — Він, мабуть, був командиром, бо жахливо кричав і лаявся на інших, обзиваючи їх дебілами. Скоріш за все воно так і було (усміхається).

На одинадцяту добу сміливці вирішили прориватися до своїх. Вони вже вивчили «розклад дня» окупантів: коли ворог запускає дрони, коли обстрілює і коли оголошує собі «перерву на обід». Ось під час чергового ворожого перепочинку, залишивши у себе мінімум набоїв, бійці покинули свою схованку і через посадку вийшли на край поля.

— Не змовляючись, ми щодуху стартанули по полю, — пригадує сьогодні вже з усмішкою Євгеній. — Пробігли кількасот метрів і впали, перевели дух і знову побігли. Метою була ледве видна на горизонті посадка. Коли добрались до неї, вирішили окопатися і заночувати. Наступний день провели у пошуках наших і ближче до вечора вийшли на позицію своїх.

Спочатку їх очікувано сприйняли за «диверсантів» і ретельно обшукали. Не допомогло на початках й спілкування українською мовою. Лише коли господарі позицій вийшли на командира воїнів, все з’ясувалось і «диверсантів» нагодували. А потім гірські стрільці були вражені розповіддю Євгенія і Василя про 11-денне перебування в стані ворога. Не обійшлося в «гостях» без чергового ворожого артилерійського обстрілу, через який «Пісня» дістав ще й контузію.

— Мене, як пораненого, доправили спочатку до госпіталю в Бахмуті, потім до Дніпра, а кулю й осколки виймали вже в Києві, — продовжує розповідь Баранов. — Пройшов курс реабілітації в Центрі психічного здоров`я «Лісова поляна», після якого відчув полегшення. Але, якщо відверто, перебуваючи під враженням пережитого, про повернення в тероборону не мріяв. Згодом все розклав по поличках, осмислив те, що зі мною відбулося, змінив погляди на деякі речі.

На якусь мить Євгеній замовкає, наче щось пригадуючи. Тишу порушує сержант з позивним «Ізюм».

— Коли я почув про той пекельний бій в районі Врубівки, про загибель побратимів, а особливо, коли сказали, що Женька пропав, не знаходив собі місця, — пригадує «Ізюм». — Коли відійшли з передка, його речі забрав до себе зі словами «Ні хрена, скоро вернеться». І ось сниться мені сон — назустріч мені йде Жека живий і здоровий. А вже вранці стало відомо, що він в госпіталі в Бахмуті.

Тож Євгеній Баранов повернувся не лише уві сні «Ізюма», а й реально — до рідного батальйону в жовтні минулого року.

Після спілкування з «Піснею» на пам’ять прийшли його слова, сказані на початку нашої розмови: «Не варто недооцінювати свої сили й можливості».

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
На півдні спецпризначенці спалили склад БК разом з окупантами

На півдні спецпризначенці спалили склад БК разом з окупантами

Воїни ССО спалили склад БК та знищили військових противника на Півдні.

МАГАТЕ заявило про чергову атаку безпілотника по Запорізькій АЕС

МАГАТЕ заявило про чергову атаку безпілотника по Запорізькій АЕС

Сьогодні, 18 квітня, Міжнародне агентство з атомної енергії повідомило про атаку невідомого безпілотного літального апарату по території навчального центру Запорізької атомної електростанції, що примикає до майданчика.

На Полтавщині до 15 років засуджено місцевого проросійського «політексперта» 

На Полтавщині до 15 років засуджено місцевого проросійського «політексперта» 

Суд виніс вирок жителю Полтави, який співпрацював з аналітичним порталом рф «Фонд стратегічної культури».

Постачання ППО та спільні оборонні проєкти: Глава держави мав розмову з віцеканцлером Німеччини

Постачання ППО та спільні оборонні проєкти: Глава держави мав розмову з віцеканцлером Німеччини

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із віцеканцлером Німеччини Робертом Габеком під час його візиту до Києва. Темою розмови було зміцнення ППО України сучасними системами та двостороння співпраця у сфері ОПК.

У ЗСУ показали, як естонські інструктори тренують наших новобранців

У ЗСУ показали, як естонські інструктори тренують наших новобранців

Військовослужбовці Збройних сил Естонської Республіки в рамках базової загальновійськової підготовки особового складу Збройних Сил України у Великій Британії проводять заняття з навчання ведення позиційних бойових дій.

Україна та Чехія розпочали переговори щодо двосторонньої безпекової угоди

Україна та Чехія розпочали переговори щодо двосторонньої безпекової угоди

Українська сторона провела переговори з чеською стороною щодо підготовки проєкту майбутньої безпекової угоди.

Захищаємо світ

00
00
00
ВАКАНСІЇ

водій (служба в Збройних Силах України)

від 20100 до 123000 грн

Кам'янське, Дніпропетровська область

Військовослужбовець, медична сестра, фельдшер

від 22000 до 120000 грн

Ужгород

68 окрема єгерська бригада імені Олекси Довбуша

Військовослужбовець

від 20000 до 120000 грн

Київ

4 відділ Чортківського РТЦК ТА СП ( м.Заліщики )

Оператор безпілотних літальних апаратів

від 20000 до 100000 грн

Полтава, Полтавська область

Старший навідник гармати

від 20400 до 120400 грн

Луцьк, Волинська область

Начальник групи секретно-документального забезпечення, військовослужбовець

від 20000 до 30000 грн

Дніпро

Комендатура військових сполучень (Дніпро)