Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
На Волині в районі відповідальності бригади Сил тероборони ЗСУ проведено заняття з вогневої підготовки для зенітних підрозділів. До стрільб на полігоні, що обладнаний на визначеній відстані від кордону з білоруссю, залучено бойові обслуги підрозділів у межах перевірки їхнього рівня злагодженості та набуття бойових спроможностей.
Зенітні установки ЗУ-23-2, що налічують дві гармати 2А14 кожна, зенітного автоматичного прицілу ЗАП-23 й додаткового прицілу для вогню по наземних цілях, встановлені на борту військових вантажівок. Даний принцип підвищує мобільність воїнів-зенітників, розширює сектор стрільби та покращує спостереження за цілями. Вогонь ведеться осколочно-фугасними та бронебійно-трасуючими набоями.
За легендою — у рамках тренування, підрозділи ведуть вогонь по ворожих силах, що рухаються з боку кордону вглиб української території в небі та на землі. Додаткові природні перепони — чимала сила бокового вітру та мінусова температура тільки додають військовим максимального наближення до реальної бойової обстановки.
Практично одночасні залпи кількох зеніток по умовній легкоброньованій техніці та гелікоптерах противника з відстані вісімсот і тисяча двісті метрів за мить перетворюють їх на шмаття.
Як зазначив командир зенітного підрозділу Тарас із позивним «Зуб», сьогодні на полігоні за лічені хвилини зенітники знищили десять із десяти умовних повітряних та наземних цілей.
— Більшість моїх підлеглих — мобілізовані, які раніше не мали стосунку до військової служби. Але я впевнений у кожному з них, адже всі вони максимально вмотивовані та навчені. Вони діяли як одне ціле, — розповідає офіцер. — Ми навчилися бездоганно застосовувати все наявне озброєння, діяти злагоджено з іншими підрозділами бригади. Сьогодні ми як ніколи готові захищати Україну і тут, і на будь-якій іншій ділянці фронту заради довгоочікуваної перемоги.
Фото автора
