Саме таким шляхом скористався Сергій — військовослужбовець 152-ї окремої єгерської бригади. Про своє рішення добровільно мобілізуватися, службу у різних підрозділах та повернення до війська він розповів…
У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами військовослужбовців окремої житомирської десантно-штурмової бригади. На запитання близьких відповіли представники Координаційного штабу, Збройних Сил України та Національної поліції.
Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Представник Штабу зауважив, що у десантно-штурмових військах після зникнення військовослужбовця службове розслідування обов’язкове лише після загибелі. Якщо захисник не виходить на зв’язок 15 днів, родині видають сповіщення про зникнення. Проте це сповіщення можуть видати і раніше, якщо боєць зник під час бойових дій і про це відомо командиру.
«Якщо є можливість забрати загиблих з поля бою, військові це роблять. Якщо немає – відправляють інформацію в Офіс Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який займається пошуком тіл, у тому числі й на підконтрольних ворогу територіях», — сказав він.
Якщо знайдено тіла, відбирають зразки ДНК і проводять порівняння зі зразками рідних. Коли є збіг, близьких у той же день повідомляють про це.
Родичів також цікавило, чому одним полоненим дають подзвонити додому, а іншим ні. Згідно з Женевськими конвенціями усі полонені мають право написати листа рідним і відправити його через Червоний Хрест, але росія дотримується цієї норми лише в окремих випадках. Дзвінки жодними нормами не врегульовані. Якщо комусь вдається подзвонити, то це зазвичай стається завдяки випадку.
Якщо рідні помітили, що особа, перебуваючи в полоні, заходила у свої соціальні мережі, про це треба негайно повідомити в Національне інформаційне бюро, щоби ці дані облікували.
