У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Під час російсько-української війни, щоб отримати перевагу над нами, ворог активно застосовує свої найновіші технічні розробки. Щоб їм протидіяти, необхідно досконало знати не лише технічні характеристики цього озброєння чи устаткування, а й вивчити принципи його використання. Зокрема підрозділи радіоелектронної боротьби ворога за допомогою спеціальних новітніх комплексів РЕБ постійно влаштовують «полювання» на засоби GSM-зв’язку, якими є звичайні мобільні телефони.
Одним із таких комплексів є РБ-341В «Леєр-3». Він призначений для придушення GSM-зв’язку за допомогою перешкод, які передаються з безпілотного літального апарата або скидуваного пристрою. Комплекс розроблений в петербурзькому «Спеціальному технологічному центрі». Перші моделі комплексу «Леєр», завданням яких було придушення GSM-мереж, надійшли у російські війська ще у 2015 році. У 2017 стали надходити модернізовані комплекси, які вже здатні придушувати мережі 3G та 4G. Зокрема, у цих комплексах було модернізовано БПЛА, які входять до його складу. Нові БПЛА створені на базі безпілотника «Орлан-10». Тепер «Леєр» здатний підміняти вежі стільникового зв’язку і відправляти абонентам SMS, звукові, а в перспективі й невеликі відеоповідомлення.
Головне завдання безпілотників — придушувати бази стільникового зв’язку. Для цього на борту «Орланів» встановлені спеціальні «глушилки», а також одноразові передавачі перешкод, які скидаються на землю. Придушивши базові станції, старі «Орлани» могли за певних умов відправляти абонентам SMS. Але боротися з мережами 3G і 4G, а значить, і взаємодіяти зі смартфонами, їм було досить складно. Оновлений комплекс повинен справлятися з таким завданням. «Нові» БПЛА «глушать» базові станції і займають їхнє місце, стаючи віртуальними стільниковими станціями.
До складу комплексу входять три БПЛА «Орлан-10» і пункт управління на вантажівці КАМАЗ-5350. «Леєр-3» здатний вирішувати поставлені завдання в заданому районі протягом 10 годин при роботі з одним БПЛА і має високу конфліктну стійкість в умовах активної роботи засобів радіоелектронного придушення противника.
Під час російсько-української війни окупанти розгорнули та використовували два комплекси РБ-341В «Леєр» на території Луганської області щонайменше з кінця 2014 року. За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України у квітні 2016 року, під час загострення бойових дій навколо Авдіївки російські бойовики розгорнули біля Макіївки обладнання для радіоелектронної боротьби: станції РЕБ Р-330Ж «Житель» та комплекс РЕБ «Лєєр-3».
У липні 2018 року з безпілотного літального апарата СММ ОБСЄ був помічений комплекс РБ-341В неподалік населеного пункту Чорнухине, який з лютого 2015 року окупований російськими загарбниками. У березні 2022 року під час широкомасштабного російського вторгнення було повідомлення пресслужби ОТУ «Схід» про те, що ЗС України знищили російську РБ-341В «Леєр-3».
Фахівці українського ГУР за результатами протидії підрозділам РЕБ російських окупаційних військ розповідають, що ними проведені спостереження та зроблені певні висновки щодо особливостей бойового застосування противником комплексів «Леєр-3». Саме такими оснащені російські війська в Україні.
На борту БПЛА «Орлан-10» запускається «фальшива» базова станція, яка виявляє включені мобільні телефони в радіусі до 6 км та переключає абонентів з реальної базової станції на себе на відстані до 3 км. Потім, встановивши контроль над виявленим мобільним терміналом, на посту комплексу «Леєр-3» здійснюється аналіз трафіку (розмови/смс) та виявляється належність абонента — цивільний чи військовий. У останньому випадку, коли підтверджується, що абонент військовий, автоматично за 10-30 секунд визначаються координати (місцезнаходження) мобільного термінала та фактично абонента. Для цього здійснюється дзвінок або ж відправляється SMS (зокрема і технологічна SMS-0, яка не фіксується абонентом).
Комплекс дозволяє вирахувати координати і без цього шляхом вимкнення/ввімкнення «фальшивої» базової станції на БПЛА, проте це займає більше часу (15-30 хвилин) і дає меншу точність визначення. Надалі координати передаються до артилерійської батареї, яка відпрацьовує завдання вогневого удару.
При цьому, реально апаратна/кунг з розгорнутим постом управління БПЛА та центром обробки даних може знаходитися на відстані до 70 км від місця польоту (ведення розвідки) БПЛА «Орлан-10».
Усе зазначена вище, повідомляє українська розвідка, свідчить, що на передових позиціях взагалі не повинно бути мобільних телефонів, особливо «кнопочних», які багатьма військовослужбовцями ЗСУ вважаються «більш безпечними». Якщо ж є потреба в мобільному зв’язку, то його необхідно використовувати тільки в режимі передачі даних 3G/4G (мобільний інтернет) і здійснювати зв’язок (вести розмови, передавати повідомлення) тільки через захищені месенджери. У переважній більшості російських комплексів «Леєр-3», які є в Україні, все-таки немає технічної можливості гарантовано перехоплювати 3G/4G, а тільки 2G/GPRS.
Проте, бійцям на передовій необхідно мінімізувати кількість мобільних терміналів та тривалість їхнього включення, незалежно від того смартфони це чи «кнопочні». Реєстрація мобільного термінала на базовій станції «Орлан-10» відбувається у будь-якому випадку.
Підрозділи радіорозвідки російських окупаційних військ використовують такі особливості комплексу для виявлення місць зосередження військовослужбовців Сил оборони України, наприклад: в лісі фіксується присутність декількох (5-10) телефонів, які перебувають в одному місці тривалий час і не пересуваються — значить вірогідна українська позиція, а якщо декілька телефонів рухаються по лісі в будь-якому напрямку — пересувається ймовірна ДРГ. Або ж на закинутій промзоні чи в господарській будівлі, яка не використовується, фіксується декілька (20-30) терміналів — значить там може бути тимчасова дислокація невеликого підрозділу. В результаті по цих точках противник завдавав мінометно-артилерійських ударів із високою ефективністю ураження.
