У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Околиці селища Ветеринарного, що в Харківській області, закінчуються за 100 метрів від кордону з країною-агресором. До повномасштабного вторгнення тут мешкало близько шести сотень осіб, а в сезон урожаю це число збільшувалося ще на третину: зі всієї України сюди стікалися підсобні робітники — тут розташовувалося потужне фермерське господарство «Промінь», яке виробляло й експортувало за кордон надзвичайно смачні соки та фрукти.
Як і більшість населених пунктів Дергачівської громади, які розташовані в прикордонні, Ветеринарне опинилося під російською окупацією вже в перші години повномасштабної навали орків… Унаслідок — було знищене та розграбоване…
Ветеринарне перебуває під постійними ворожими обстрілами
Аби потрапити до деокупованого прикордонного населеного пункту, зустрічаюся з начальником Дергачівської ВЦА В’ячеславом Задоренком, оскільки Ветеринарне входить до цієї міської громади. Через безпосередню близькість до кордону та постійні артилерійські обстріли селище закрито для відвідування сторонніми особами. В’ячеслав Задоренко погоджується супроводити мене сюди, щоб я могла вчергове показати світові злочини росіян проти України.
Що ближче ми просуваємося до кордону, то сильніше за вікнами машини вирує снігопад. Начальник міської ВЦА сумно посміхається, кажучи, що тут нам пощастило — через завірюху ворог навряд чи нас побачить, тож ймовірність потрапити під обстріл невелика. Але засобами захисту ми все одно не нехтуємо — зупиняємося в Козачій Лопані, де надіваємо шоломи та бронежилети.
В’їжджаємо до Ветеринарного. Попри сприятливу для нас погоду пересуваємося швидко, не гаючи часу на розмови та споглядання, адже від північного сусіда можна очікувати чого завгодно.
Колись квітуче та розвинуте українське селище — тепер занедбане та спорожніле… У багатоповерхівках — дірки від російських снарядів, кількість яких збільшується щодня через постійні обстріли з території росії, вцілілих вікон у будівлях немає, вітер гуляє по знедолених помешканнях. Постраждав від російських покидьків і сучасний ліцей у центрі Ветеринарного, відреставрований у рамках програми «Велике будівництво», в якому ще рік тому лунав дитячий сміх. За словами Задоренка, росіяни сюди поцілили буквально в перший день широкомасштабного вторгнення, вирішивши, що в ньому розташовуються українські військові, які «ось-ось повинні були йти війною на росію».
Двадцять мешканців Ветеринарного, які на свій страх та ризик не наважилися покинути селище, живуть у підвалах без будь-яких умов. Тут немає ані світла, ані газу — електропроводи перебиті, а газорозподільний пункт розбито. Ремонті бригади сюди ще не пускають — небезпечно.
Знищене фермерське господарство «Промінь»
Заходимо на територію зруйнованого фермерського господарства. Виробничі цехи розбиті, сучасне італійське обладнання, яке, за словами начальника Дергачівської ВЦА, коштувало близько 200 тис. євро — знищене. У приміщеннях — короб з логотипом підприємства та стійкий запах скислого яблучного соку, який не встигли переробити рік тому.
А трохи далі розташовуються сади — тисячі тонн незібраних яблук просто гниють на кордоні з країною-агресором. Так само як і пшениця в кількох зерносховищах, розташованих на території підприємства. У подвір’ї лежать залишки російських снарядів.
На жаль, мені так і не вдалося зустрітися з власником господарства, місцевим аграрієм Володимиром Небоженком. Влітку, під час окупації, він та його син на собі відчули всю «братню любов» росіян: підприємець позбавився справи, яку підіймав понад 30 років, та пройшов через ворожі катівні. Нещодавно він покинув Ветеринарне. Чи назавжди — невідомо: час покаже…
Кордон
А за парканом фермерського господарства починається державний кордон. За 100 метрів можна побачити покажчики з написом «Державний кордон, прохід заборонено!» та колючий дріт, прокладений по лінії рубежу.
В’ячеслав Задоренко показує лісосмугу, з якої російські покидьки ведуть обстріли. А ось так звану лінію оборони бєлгородської області не вдалося побачити через щільний снігопад. Цю споруду росіяни зробили вже під час повномасштабного вторгнення, коли Сили безпеки та оборони вигнали терористів з цієї ділянки Харківщини.
Крім того, за словами начальника Дергачівської міської ВЦА, хоч скупчення ворожих сил по той бік кордону зараз не фіксується, орківське військо не полишає даремних спроб вдертися на територію України: наші прикордонники та армійці регулярно з боями відбивають намагання диверсійно-розвідувальних груп прорватися вглиб регіону. Тож через свої постійні невдачі окупанти продовжують тероризувати місцеве населення постійними обстрілами з території бєлгородської області.
Фото автора
