Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
Про це начальник кафедри ВМС Національного університету оборони України імені І. Черняховського капітан 1 рангу Степан Яким’як повідомив у ексклюзивному інтерв’ю для АрміяInform.
Як українські захисники не допустили наступ противника з моря? Наскільки сили ворога переважали наші сили? Та що ж призвело до перелому в ситуації на морі?
Про це дізнавались наші кореспонденти.
«До початку вторгнення було розгорнуто сили угруповання ВМС ЗСУ спільно з морською охороною Держприкордонслужби»
— Початок бойових дій характеризувався значною перевагою противника в силах і засобах на морі, щонайменше співвідношення становило 1 до 12! З аналізу дій противника було зрозуміло, що він ставив перед собою такі цілі: панування на морі, блокування сил нашого угруповання та портів України, демонстрація загрози висадки морського десанту та сковування військ, розгорнутих для протидесантної оборони морського узбережжя в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, — розповідає Степан Яким’як.
За його словами, противник активно проводив диверсійно-розвідувальні дії на морі, завдавав удари крилатими ракетами морського базування дальної дії з морських районів по об’єктах на усю глибину території України.
— Проте вже до початку вторгнення було розгорнуто сили угруповання ВМС ЗСУ спільно з морською охороною Держприкордонслужби під єдиним керівництвом командувача угруповання Сил оборони, що діяло на півдні України. Було створено систему протидесантної оборони (ПДО. — Ред.), в якій поруч із механізованими та іншими військовими частинами вирішальне місце відігравали сили і засоби ВМС ЗС України, — зазначає капітан 1 рангу.
Він додає, що на той час по суті було створено так звані мінно-ракетно-артилерійські позиції:
— Це забезпечило взаємне прикриття сил і неможливість для противника висадити хоча б якийсь десант без значних втрат у його складі.
«Було завдано низку ракетних ударів, що призвели до перелому в ситуації на морі»
— Завдяки заходам щодо забезпечення бойової стійкості угруповання сил ВМС ЗСУ, зокрема з протипідводно-диверсійної оборони, протикорабельної (протикатерної. — Ред.) оборони, протиповітряної оборони спільно з військовими частинами зенітно-ракетних військ та радіотехнічних військ Повітряних Сил і створеній системі ПДО було досягнуто стійку оборону приморських районів держави і недопущення наступу противника з моря у південну частину України. По суті — зірвано стратегічний бліцкриг з моря та наступ на Київ з півдня, — згадує Степан Яким’як.
Він зауважує, що в перші дні та тижні широкомасштабного вторгнення противник здійснював військову (військово-морську) присутність у морських районах, наближених до нашого узбережжя:
— Він ніби не знав, що у ВМС ЗСУ є необхідні засоби, щоб завдати удару і уразити будь-яку крупну надводну ціль на відстані майже 300 кілометрів від узбережжя. І внаслідок успішних дій угруповання сил ВМС — у першу чергу, патрульних катерів, які щоночі викривали надводну обстановку у віддалених морських районах, підрозділів берегових ракетних військ ВМС, флотської безпілотної авіації та передбачливих, обґрунтованих і сміливих рішень командування угруповання — було завдано низку ракетних ударів, що призвели до перелому в ситуації на морі.
Фото Дмитра Юрченка
