Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
На гостини до АрміяInform завітав актор «Дизель шоу», співак та телеведучий Євген Сморигін. Про те, чому так хоче стати українцем, що не може жити без гумору, а також про мрію заробити мільйон для ЗСУ — в ексклюзивному нашому інтерв’ю.
«Ми назбирали понад 100 тисяч євро для ЗСУ»
— Євгене, я знаю, що ви давно живете в Україні. Ви вже отримали українське громадянство?
— Ні, поки що. Але у мене є посвідка на постійне проживання в Україні. Моя сім’я тут, дружина — українка. Всі мої живуть у Києві майже 15 років. Моя команда «Дизель шоу» — українці. Діточки мої тут. Тому це правильно, я вважаю.
«Моя сім’я тут, дружина — українка. Всі мої живуть у Києві майже 15 років»
Ми звернулися до міністра культури України, щоб він посприяв цьому питанню. Тож зараз я проходжу всю цю процедуру. Всі документи вже склав і відправив. Дай Боже, я буду українцем!
— Як підтримуєте ЗСУ в ці складні часи?
— У перші дні широкомасштабного вторгнення у всіх нас був шок. Згодом у артистів з’явилася ідея організувати концерти на підтримку ЗСУ «Доброго вечора, ми з України!» Перші провели у Польщі — у Варшаві. За одну ніч розкупили всі квитки. І ми вирішили на цьому не зупинятися. Загалом для ЗСУ заробили тоді понад 100 тисяч євро. І мені одразу стало легше на душі — нарешті я зміг щось зробити для України!
«І мені одразу стало легше на душі — нарешті я зміг щось зробити для України…»
Медійний амбасадор із гітарою в руках
— Розкажіть про те, як стали медійним амбасадором для добровольчого будівельного батальйону «Добробат».
— У цьому батальйоні зібралися небайдужі, які допомагають відбудовувати зруйновані домівки. Мені запропонували бути медійним амбасадором цього проєкту. Я брав гітару і співав пісні для цих людей. Прямо на вулиці… І це було так душевно: і їм, і мені.
«Я брав гітару і співав пісні для цих людей. Прямо на вулиці… І це було так душевно: і їм, і мені»
«Люблю грати „чмоню“, який не хоче повертатися з полону, бо тут краще»
— У вас дуже цікаве акторське амплуа. Про яку роль мрієте?
— Чесно? Я не мрію зіграти Гамлета (сміється). Я щасливий, що маю можливість радувати людей. Важко жартувати у цей час. Нам почали писати військові й пропонувати ідеї сюжетів. Казали, що в окопах без гумору неможливо. І ми зрозуміли, що людям це потрібно.
Коли спіймали незграбного російського солдата, пам’ятаєте «чмоню»? Він — справжнє обличчя російської армії… (сміється). Цей персонаж ми використали у своїх шоу. Роль дісталася мені. Я люблю грати «чмоню», який не хоче повертатися з полону, бо в Україні йому краще.
«У нас є мета — заробити мільйон доларів для ЗСУ. І разом з нашими глядачами ми йдемо до нашої цілі»
У нас є мета — заробити мільйон доларів для ЗСУ. І разом з нашими глядачами ми йдемо до нашої цілі.
«Я знаю, що Перемога буде»
— Що ви зробите після нашої Перемоги?
— Зі своїми діточками я буду зустрічати колону військових з квітами… З усією моєю родиною. Напевно так я проведу цей день. Я сподіваюсь.
«Так нація ще ніколи не об’єднувалась в один великий могутній кулак!»
— Щоб ви хотіли побажати нашим військовим?
— Сил, віри в Перемогу і надію в людей, які не покинуть у складну хвилину. Я вірю, що вона буде, бо так нація ще ніколи не об’єднувалась в такий один великий могутній кулак!
Відео — Тетяна Головатюк
Фото Віктора Дехтяра та з архіву Євгена Сморигіна
