Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Зазвичай писати про якісь свої робочі здобутки — ознака нестриманості. Втім, не цього разу, оскільки йдеться не лише про оцінку якості роботи військових кореспондентів АрміяInform безпосередньо на фронті, але й про той продукт Інформаційного агентства, який допомагає нашим захисникам в окопах краще орієнтуватися у вирі інформації. Йдеться про друковані дайджести нашого видання, які ми почали розповсюджувати ще торік у грудні.
По одній-дві пачки завжди брав із собою на виїзди на бойові позиції. Тож частину накладу отримали і піхотинці, і протитанкісти, і штурмовики. Ба більше, навіть ремонтники бойової техніки.
Загалом, емоції у воїнів стримані, але відгуки позитивні. Як і конструктивні зауваження щодо перспективних накладів друкованої військової преси.
— Дуже добре, що маємо офіційну друковану продукцію військового відомства. Звісно, що в еру інтернету здобуваємо переважну більшість інформації з його нетрів. Але що робити, коли виходу у всесвітню мережу нема чисто фізично? Бо «Старлінками» не всі багаті на передовій. Мозок «пливе» від того, що відбувається навколо. І його треба чимось зайняти. До прикладу, читанням. Солдати насправді багато читають, якщо для цього є час і можливість. Добре, що вибрали для друку зручний «кишеньковий» формат. А не журнальний, який у кишеню однострою не вміщається, — зазначає Сергій, пресофіцер одного зі штурмових підрозділів.
— Мав нагоду погортати цей журнал. Що мені сподобалось? Однозначно те, що в ньому є відповіді на запитання щодо того, як учаснику війни з росією отримати статус УБД. В інтернеті багато різних коментарів, розповідей, механізмів. То важко розібратися, хто з юристів чи чиновників компетентно розповідає, а хто просто перераховує назви документів. Тут все чітко. Що б додати ще? Було б цікаво читати інформацію про різні військові «лайфхаки». На фронті некорисної інформації не буває. А ще, щоб була якась літературна вкладка. Бо скучив за художньою прозою, — говорить мобілізований уродженець Київщини Олександр.
— Ми профільні фахівці. Ремонтуємо техніку, зброю, озброєння. Все частіше маємо справу зі зразками іноземної військово-технічної допомоги. Можливо, було б непогано в кожному випуску робити щось типу постера, на якому принципово малювати один із видів іноземної стрілецької зброї з інформацією щодо того, як його збирати-розбирати, чистити, обслуговувати. Бо якщо поткнешся в інтернет за такою інформацією, то її або нема взагалі, або вона не перекладена українською та малозрозуміла. А так хлопці будуть за цими журналами в чергу ставати, — висловлює свої побажання начальник ремонтної майстерні головний сержант Владислав.
Звісно, що ми врахуємо побажання наших мужніх читачів і будемо й надалі розвивати та покращувати якість інформаційного продукту для воїнів. Бо наша спільна робота — наближати перемогу України. І, сподіваємось, один з випусків буде присвячений саме цій радісній події, на яку всі чекають.
Фото автора
