Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Сполучені Штати Америки оголосили про черговий великий пакет оборонної підтримки для нашої держави. Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив це у своєму зверненні.
— Я дякую Президенту Байдену, усім друзям свободи в Конгресі США й кожному американцю за цю відчутну підтримку! — зазначив він.
У цей пакет допомоги, як і анонсувалося, увійшли боєприпаси для реактивних систем залпового вогню HIMARS та MLRS з дальністю ураження до 150 кілометрів GLSDB (Ground Lanched Small Diameter Bomb — малокаліберні бомби наземного запуску).
читайте також:
Військові експерти розповіли АрміяInform про ці високоточні боєприпаси, ймовірні цілі для них та їхній вплив на хід бойових дій.
— У 2011 році концерн «Boeing» розпочав в ініціативному порядку, тобто за свої власні кошти, проєктування ракети GLSDB (Ground Lanched Small Diameter Bomb), — каже експерт з озброєння та військової техніки, доктор історичних наук Андрій Харук. — Ідея була проста до примітивізму: використати керовану авіабомбу GBU-39 (першу з родини SDB — малокаліберних бомб) як бойову частину для снарядів реактивних систем залпового вогню MLRS i HIMARS. «А для чого»? — запитаєте ви. Відповідь очевидна: коли не зрозуміло, про що йдеться — значить, йдеться про гроші. Завдяки масовому виробництву, а ця КАБ, крім США, експортується до Ізраїлю, Австралії, Італії, Нідерландів і Данії, ціна GBU-39 у 2015 році становила 57 тисяч доларів США. Ціна керованого снаряда GMLRS для вказаних РСЗВ сягала декількох сотень тисяч доларів! Додатковим чинником економії мало стати використання «секонд-хенду» — двигунів реактивних снарядів М26. Ці снаряди мають касетну бойову частину і повинні бути знищені відповідно до підписаної у 2008 році Конвенції.
Керована авіабомба GBU-39 важить 113 кілограмів, має бойову частину з високоенергетичною вибуховою речовиною 17 кілограмів та споряджена комбінованою (інерційною, супутниковою та напівактивною лазерною) системою наведення. Вона розроблялась для використання з літаків і зарекомендувала себе якнайкраще від 2005 року, коли була прийнята на озброєння. Після скидання в неї розкриваються крила. Завдяки цьому бомба може планувати, змінювати напрямок руху на 360 градусів, а дальність її польоту сягає 110 кілометрів. Призначення — високоточне ураження наземних об’єктів на великих відстанях. За різними оцінками, GBU-39 може пробивати залізобетонні перекриття завтовшки 90-150 сантиметрів. Ще одна сильна сторона бомби — її надзвичайно мала помітність для зенітних ракетних комплексів.
— Ракета М26 здатна додати до показника дальності польоту ще близько 40 кілометрів, — каже Андрій Харук. — Спершу концепція GLSDB не зацікавила Пентагон і проєкт на певний час опинився у стагнації. Реанімували його у серпні 2014 року, коли до проєкту приєдналась шведська фірма SAAB. У лютому 2015 року на полігоні Відсель на півночі Швеції відбулись три випробувальні пуски, які підтвердили реальність концепції і високу точність влучання. У 2017 році у США провели наступну серію пусків. Тоді керована авіабомба, запущена з наземної пускової установки, продемонструвала здатність маневрування за складною траєкторією для виведення в заданий район і влучання в рухому морську ціль за допомогою лазерного наведення на відстані близько 100 км. На цьому етапі до проєкту приєдналась Норвегія, яка збиралася повернути у стрій власні РСЗВ MLRS і шукала для них високоточні боєприпаси. Восени 2019 року відбулись випробування GLSDB на норвезькому полігоні Анньойя.
Військовий експерт Петро Черник каже, що ключовою в GLSDB для Збройних Сил України стане насамперед дальність ураження.
— У наших реаліях 150 кілометрів — це неймовірно багато, — каже експерт. — Нагадаю, що ЗСУ застосовують реактивні снаряди М31 для HIMARS з дальністю ураження близько 80 кілометрів. А найбільшу відстань ураження 120 кілометрів в арсеналі ЗСУ має стара радянська система «Точка-У». Отже, GLSDB значно «подовжить» глибину завдавання ударів. Мабуть, основними цілями для цих авіабомб стануть ворожі склади боєприпасів та пального. На мою думку, під прицілом опиниться вся гілка залізниці від Дебальцевого до російського кордону. Як тільки такі авіабомби з’являться у ЗСУ — снарядний голод у ворога набуде більшого масштабу. GLSDB має унікальні системи наведення та протидії радіоелектронній боротьбі. Захиститися від її удару практично неможливо. Поява GLSDB сприятиме продовженню українською тактики, яку я б назвав «логістично-вогневий зашморг». Ця зброя покликана «вибивати» боєкомплекти ворога на максимально можливій відстані й внаслідок цього знижувати потенціал артилерії росіян. Найголовніший мій висновок — лід на заборону постачання далекобійних систем помалу тане. Це також провісник того, що в Україні таки можуть з’явитися комплекси ATACMS з дальністю ураження до 300 кілометрів.
