Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
«Тату, вставай, війна почалася!» — саме ці слова почув я від сина зранку 24 лютого.
— Будучи майором запасу, я усвідомлював, як повинен діяти в умовах воєнного стану, тому одразу вирушив до територіального центру комплектування. Мене розподілили в піхоту. Першим напрямком підрозділу став Сєвєродонецьк. Потім були Тошківка, Вовчоярівка, Лисичанськ, — розповів кореспондентці АрміяInform офіцер з позивним «Віллі».
Військовий має вже багатий бойовий досвід, знає, як це — втрачати побратимів, з якими ще вчора ділилися веселими історіями про сім’ї та друзів, адже що краще гріє серця захисників, як не мрія про обійми з рідними людьми…
Навіть на такій жорстокій війні, де росіяни проявляють сповна свою «любовь к братскаму народу», піхотинець не втрачає вогонь надії та світло власної душі.
— У найбільш критичні моменти нашої служби ми з побратимами знаходимо позитив. Велику роль відіграє військовий гумор, але іноді вистачає просто побути поруч з однодумцями. Невимовні відчуття виникають, коли ми заходимо у звільненні населені пункти. Тут, на Херсонщині, люди ставали на коліна, коли бачили нас. Усі ми разом стояли, обійнявшись, і плакали, особливо коли усвідомлювали, якою ціною здобуваємо свободу, — поділився «Віллі».
Щодо витіснення рашистів з населених пунктів Херсонської області, офіцер каже, що то була звичайна піхотна операція. Спочатку підготовка, вихід на визначені позиції, робота нашої артилерії та наступ.
Крім цього, приємним сюрпризом для підрозділу майора «Віллі» стала незліченна кількість трофеїв, котрі рашисти, тікаючи, кидали.
— У нас є спеціальний інженерний взвод, який спочатку розміновує, досліджує всю територію, й уже після їхньої роботи заходить решта підрозділів. Знайшли багато снарядів, які нині по «ленд-лізу» відправляємо назад «сусідам», — додав офіцер.
Захисник жартома каже, що в їхній сім’ї тепер ціла військова династія. Обидва його сини офіцери Збройних Сил України. Нещодавно молодшого сина «Віллі» нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Чоловік пишається, що його сини виросли справжніми захисниками своєї рідної країни й чекає моменту, коли вони разом за родинним столом святкуватимуть нашу Перемогу.
Фото автора
У липні 2026 року через агресію рф проти України загинули щонайменше 437 цивільних, 2610 дістали поранення, підрахувала Моніторингова місія ООН з прав людини.
Роберт Шагєєв, який 2014 року без бою здав окупантам єдиний український підводний човен «Запоріжжя» та перейшов до флоту рф, загинув 13 серпня 2026 року.
Амур-Нижньодніпровський райсуд Дніпра 11 серпня 2026 року вперше очно засудив російського полоненого за зґвалтування жінки на Донеччині (ст. 438 ККУ).
Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…