І ці удари вже мають більший вплив на суспільні настрої всередині росії, аніж їхні шалені втрати на фронті. Китайські товари…
Агресор продовжує не тільки руйнувати українські міста, а й фактично анонсувати їхнє майбутнє знищення. Саме так можна розцінювати останнє фейкове повідомлення прокремлівського інформагентства тасс із посиланням на «силові структури днр» про те, що начебто «мирних жителів у багатоповерхівках Вугледара вже немає, всі будівлі зайняті ЗСУ».
Усе це є продовженням старої брехні про те, що ЗСУ самі провокують ведення бойових дій на території житлових забудов, а, отже, відповідальніcть за руйнування українських міст лежить на них.
Насправді «вогневе» просування цього старого наративу вже призвело до практично повного знищення міст Маріуполь, Волноваха, Рубіжне, Попасна, Лиман і Сєвєродонецьк. Тепер же до переліку найбільш зруйнованих міст України додався ще й Соледар.
«Вугледар забудують багатоповерхівками — за прикладом Маріуполя», — пообіцяв ватажок «днр» пушилін.
Відомо, що «відновленням» Маріуполя займається «військово-будівельна компанія» при мо рф. Нею керує заступник шойгу тимур іванов. Гроші там задіяні чималі, й тому окупантам є, що покласти у власні кишені.
Про ці п’ятиповерхівки у Маріуполі окупанти знімають багато пропагандистських відео. Але навіть на них неможливо приховати, що нові будинки оточені страшними руїнами.
Натомість встановлено, що заступник міністра оборони рф зі своїми партнерами вже заробили понад 17 млрд рублів — на «відбудові» окупованих територій. Витрати на облаштування власної нерухомості сім’ї іванова оплачують компанії, що отримали підряди та на «відбудову» Маріуполя.
Можна згадати й плани побудувати «невелике місто в Генічеському районі на Арабатській стрілці із новими житловими кварталами зі всією необхідною соціальною інфраструктурою».
Тож, як бачимо, москва налагодила конвеєр на кривавих грошах: знищуємо — «будуємо» — крадемо. Хоча, з огляду на визнання тимчасовості свого перебування в Україні та суцільної російської корумпованості, це цілком природно для неї.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
