Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
На останньому саміті НАТО, який відбувся у червні минулого року в Мадриді, союзники оголосили про нову програму швидкого реагування на кібернапади. Адже, як вважають у Брюсселі, кібератаки вже стали частиною сучасної війни, і вони неодноразово використовувалися росією під час війни в Україні та були спрямовані на критичну інфраструктуру.
За словами Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, Альянс протягом багатьох років активно співпрацює та допомагає Україні у сфері кіберзахисту, зокрема шляхом обміну інформацією про шкідливі комп’ютерні програми.
Треба нагадати, що у серпні минулого року в Україні була затверджена нова Стратегія кібербезпеки, одним з головних елементів якої й є інтеграція з системою кіберзахисту НАТО.
Також на сьогодні Україна має амбітну мету, переконати Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі, що певні російські кібератаки треба вважати воєнними злочинами.
Як відомо, зараз кібернапади не входять до переліку Женевських конвенцій як форма воєнного злочину. Юристи-міжнародники виступали за те, щоб МКС переслідував російські кібератаки, але крок України є першим випадком, коли суверенна країна звернулася з таким запитом до суду. І на думку експертів, така ініціатива України вагомою мірою змінює майбутнє кібервійн. Якщо МКС визнає, що російські кібератаки є воєнними злочинами, це може створити підстави для потенційного судового переслідування винних у таких атаках і відшкодування жертвам.
Відповідно до Женевських конвенцій воєнні злочини можуть включати умисне вбивство цивільних осіб, катування або нелюдське поводження, умисне заподіяння великих страждань і захоплення заручників тощо. Але у всіх додаткових угодах до Женевських конвенцій, написаних до сучасної технологічної ери, жодного разу не згадується цифрова війна, яка стала реальністю у наші часи
Україна в прагненні переконати Міжнародний кримінальний суд щодо внесення кібератак до переліку воєнних злочинів має підтримку на світовому рівні. Наприклад, група юристів-правозахисників і слідчих із Центру прав людини Каліфорнійського університету звернулась із подібним запитом до суду, закликаючи його перевірити, чи може група російських хакерів, відома як Sandworm, бути притягнутою до відповідальності за проведення кібератак проти України ще у 2015 і 2016 роках.
