Спрощена процедура повернення із СЗЧ дає змогу військовим частинам легше вирішувати бюрократичні питання та сприяти поверненню військовослужбовців до лав Сил оборони. Про це в коментарі…
Сьогодні, 21 січня, Олег Адамовський святкував би своє 31-річчя. Можливо, зібралися б рідні та друзі. Можливо, святкував лише з коханою в романтичній обстановці чи зустрів би свій день народження на передовій… Та 12 березня 2022 року під час оборони Харкова Олег Адамовський із позивним «Марвел» загинув. Група під його керівництвом, виконуючи бойове завдання, натрапила на ворожу засідку. Ціною власного життя майор прикрив відхід побратимів… Офіцеру було присвоєно звання Героя України посмертно.
— Пізніше побратими розповіли, що у воїнів було важливе завдання, успішне виконання якого зупинило б просування ворога. Це була третя спроба чоловіка його виконати. Побратими навіть відмовляли його. Казали, що небезпечно. Але він не відступив. Сказав, зробить усе, аби російська армія не зайшла до Харкова. Олег йшов першим. Коли група натрапила на засідку, він зробив усе, аби його побратими вийшли живими, — розповіла дружина Героя Анна.
Олегу було всього 30 років. Соціальні мережі одразу вибухнули обіцянками помститись, словами «Герої не вмирають», патріотичними картинками. Лише молода вдова, попри сотні повідомлень підтримки, і досі почуває себе абсолютно самотньою.
Поховали Олега 15 березня на рідній Донеччині. Того ж дня ворожими снарядами було пошкоджено будинок, де молодята будували плани та почувались такими щасливими…
Олег ще з дитинства мріяв бути професійним військовим, коли уважно слухав розповіді батька про службу. Тож не дивно, що отримав червоний диплом у ХНУПСі, а згодом — численні бойові нагороди та медалі. Ганна завжди пишалась чоловіком та підтримувала, змінюючи гарнізони…
Олег часто жартував, що він супергерой Марвел, який здолає будь-якого ворога, тому обрав собі саме такий позивний. На жаль, себе зберегти не зміг…
