Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
Наприкінці минулого року Міністр оборони України Олексій Резніков затвердив Концепцію розвитку фізичної підготовки і спорту в системі Міністерства оборони України.
Про еволюцію оцінювання військовослужбовців та перевірку фізичної підготовленості за 100-бальною рейтинг-системою, яка згадується у Концепції, кореспонденту АрміяInform розповів начальник відділу нормативно-методичного забезпечення фізичної підготовки та спортивної роботи Управління фізичної культури і спорту Міністерства оборони України, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент полковник Григорій Сухорада:
— Оцінка має важливе значення насамперед як елемент зворотного зв’язку про вплив фізичної підготовки на рівень фізичної готовності військовослужбовця до виконання завдань за призначенням. Вона показує, як окремий солдат, підрозділ та частина вміє виконувати нормативи та демонструє якість засвоєння матеріалу. Практика свідчить, що переважна більшість особового складу виконує визначені нормативи, проте в окремих випадках можуть виникати проблеми під час виконання деяких нормативів, особливо під час засвоєння нової, незнайомої вправи. Оцінка дає поштовх для вдосконалення та висвітлює проблемні питання фізичної підготовки, які військовослужбовець має усунути в найкоротший термін.
Традиційно, за вимогами керівних документів, у Збройних Силах України існувала класична 4-бальна система оцінки, знайома багатьом ще зі школи та ВНЗ. Вона не втратила своєї актуальності й сьогодні як експрес-оцінка. За допомогою неї можна швидко оцінити будь-якого військовослужбовця. Проте вона не дозволяє скласти чіткий рейтинг підрозділу і частини та прослідкувати еволюцію у фізичній підготовленості окремо кожного. Через це у 1996 році у Збройних Силах вперше була запроваджена 50-бальна рейтингова система оцінки, яка потім переводилася у 4-бальну.
— По суті, вона майже нічим не відрізнялася від експрес-оцінки, але мала деякі переваги. Наприклад, мінімальна втрата інформації за виконання вправ, прослідкувати динаміку розвитку фізичних якостей, більш диференційоване визначення оцінки, більш точне визначення середнього значення результату тощо. Особливо, якщо ми розглядаємо нормативи, де вимірювання йде в часі, у такому випадку врахувати кожну секунду 4-бальною оцінкою неможливо. Ці недоліки частково усувалися 50-бальною системою, завдяки якій можна було оцінити, як виросла фізична підготовленість окремої особи або усього підрозділу. 50-бальна оцінка дозволяла вибудувати рейтинг-бал кожного військовослужбовця за виконані нормативи в балах, від 1 до 50. І таким чином ранжувати особовий склад більш точно. Ця оцінка не мала обмежень, вона навпаки стимулювала до того, щоб військовослужбовець міг набрати більшу суму балів і за рахунок цього компенсувати менш розвинені фізичні якості.
— Розкажіть про недоліки 50-бальної системи оцінювання?
— По-перше, найголовніший її недолік той, що була відсутня опора на поліпшення гірше розвинутих фізичних якостей та наявність так званого порогового рівня (нормативу, який нижчий задовільної оцінки. — Ред.). Військовослужбовець за рахунок нормативів, які йому легше здати, міг набрати більше балів і перекрити ті, де він міг набрати лише на пороговий рівень. Але опора на сильні фізичні якості у військовослужбовців — це не зовсім правильно і не перспективно. Оскільки система урівнювала усі вправи за своєю значимістю, то вона по своїй суті перекреслювала спеціальну спрямованість фізичної підготовки військовослужбовців. Тобто, кожен із тих, кого перевіряють, міг здобути пороговий рівень (по суті це двійка. — Ред.) за спеціальну вправу (для спеціальності, яку він представляє. — Ред.) і за рахунок інших вправ отримати загальну позитивну оцінку. У цьому була абсурдність даної системи. Адже військовий стосовно фізичної підготовленості, по суті, має бути, до деякої міри, висловлюючись спортивною термінологією, багатоборцем, тобто він має швидко бігати короткі дистанції, підтягуватись (виконувати інші силові вправи. — Ред.), долати перешкоди та витримувати марш-кидки. Для отримання загальної оцінки «добре» чи «відмінно» — за спеціальні вправи мають бути отримані тільки добрі чи відмінні оцінки відповідно. Також одним із суттєвих недоліків 50-бальної системи було і те, що нормативи фізичних вправ, які відповідали кількості балів, більше ніж 35, уже мали рівень спортивних розрядів. Це були завищені вимоги, які аж ніяк не відповідали вимогам бойової підготовки у військових частинах та навчального процесу у ВНЗ. Більш того, приріст балів у верхній частині таблиць нарахування балів (35 балів і більше, тобто вище відмінних оцінок для курсантів 3 і старших курсів. — Ред.) був мінімальним порівняно до середньої та, особливо, нижньої частини таблиць, що не стимулювало військовослужбовців до підвищення результатів вище відмінної оцінки. А це зі свого боку не сприяло підвищенню рівня фізичної готовності переважної більшості військовослужбовців і підрозділів у цілому.
Заради усунення цих недоліків була розроблена 100-бальна система, яка у своїй основі враховує передовий досвід НАТО.
— Станом на сьогодні існують обидві системи: оціночна 4-бальна (як експрес-оцінка) і 100-бальна рейтингова існують паралельно. Військовослужбовці строкової служби, органів військового управління, постійний склад військових навчальних закладів, частин і підрозділів логістики, наукових установ тощо, які за своїм призначенням не визначають бойову готовність Збройних Сил, перевіряються за експрес-оцінкою. Для них рейтинг-система не обов’язкова. Тому 100-бальна система орієнтована переважно на підрозділи спеціального призначення, основні підрозділи видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил, абітурієнтів та курсантів ВВНЗ.
— Які основні переваги в 100-бальній системі оцінювання на попередньою 50-бальною?
— Те, що вона усуває вище вказані недоліки 50-бальної системи, більш точно враховує кожний рух у силових вправах та часові показники в дистанційних вправах. Також визначає, що військовослужбовці можуть компенсувати свої відстаючі фізичні якості за рахунок того, що їм вдається краще, але за умови, що всі нормативи мають бути здані не на пороговий рівень, а не гірше, ніж закладено на мінімальну позитивну оцінку. Більш того, для отримання загальної оцінки «добре» чи «відмінно» — за спеціальні вправи мають бути здобуті тільки добрі чи відмінні оцінки відповідно (за бальним еквівалентом. — Ред).
— Чи є якісь особливості для військовослужбовців жіночої статі?
— У збройних силах різних країн це питання вирішено по-різному. Поки що Україні встановлені різні нормативи фізичних вправ для чоловіків та жінок. Це зумовлено традиціями системи фізичного виховання у країні. Також у спортивних дисциплінах чоловіків і жінок традиційно існують, переважно різні вправи (дистанції або умови їх виконання тощо. — Ред.) та нормативи. Проте вимоги бойової діяльності говорять про те, що незалежно від статі всі військовослужбовці повинні виконати поставлене завдання. Тому, в перспективі, я думаю, що у Збройних Силах буде наближення нормативів вправ для різних статей, але цей процес доволі тривалий та поступовий.
