Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Як у росії ставляться до «своїх громадян», наочно видно на прикладі депортованих мешканців окупованої частини Херсонської області. Наприклад, так звані офіційні ЗМІ повідомляють про те, що буцімто незабаром «херсонцям почнуть виплачувати по 100 тисяч рублів та видавати житлові сертифікати».
Насправді реальність інакша за офіціоз і набагато страшніша. Понад 200 жителів Херсонської області, фактично примусово відправлених на початку листопада під туапсе Краснодарського краю, й досі не можуть отримати обіцяних ним російською владою грошей та документів.
«Працівники пансіонату неофіційно кажуть нам, що у лютому нас звідси, нарешті, виселять. Що ми їм заважаємо», – кажуть депортовані українці.
При цьому москва настільки захопилась «своїми новими громадянами» на тимчасово окупованій частині української Херсонщини, що створює на ній подвійні «державні» органи.
Так, там уже є власний «мінтранс», «міносвіти», «мінкульт», «мінфін». Найцікавіше, що всі вони зареєстровані саме у Херсоні, який регулярно обстрілює росармія.
Наприклад, так звана військово-цивільна адміністрація Херсонської області «базується» у будинку № 1 на вул. 295-ї Херсонської стрілецької дивізії, а «адміністрація» самого міста – на вулиці Ушакова. Усього в 1-1,5 км звідти розташовується дитяча обласна клінічна лікарня, яку окупанти обстріляли 11 січня. Ще ближче до місця обстрілу – так звана інспекція сільгоспнагляду (вулиця Перекопська, № 17).
До речі, колаборант володимир сальдо, судячи з усього, отримав реєстрацію не в рідній області, якою він «керує», а чомусь аж у краснодарі.
Також фейкові херсонські російські «відомства» дублюють одне одного. Наприклад, є одразу два «херсонстати». І обидва начебто розміщуються в будинку № 24 на вулиці Філатова, але керівники в них різні.
На утримання цих примарних «херсонстатів» йдуть великі гроші, яких й так не вистачає для «нових громадян», яких виганяють із краснодарського краю. Який і став, за великим рахунком, краєм. А географічний край «русского мира» для депортованих українців ще далі – на російському острові врангеля. Там ще страшніше.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
