Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Старший матрос на позивний «Форсіус» ще у 2000 році поєднав своє життя з армією. Колектив реактивного дивізіону бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського став для нього другою домівкою.
— Наразі я вже не уявляю себе без армії. Зі мною служать найкращі військові, — говорить морпіх. — Перший бойовий досвід здобув ще під час проведення АТО/ООС. Широкомасштабне вторгнення російських окупантів зустрів на позиціях.
Спочатку чоловік опанував спеціальність в складі мінометного розрахунку, пізніше перенавчався на бойове застосування РСЗВ «Берест». Наразі він командир машини.
— Для навчання працювати на новій для себе бойовій машині знадобилось небагато часу. Відразу після перепідготовки разом із розрахунком почали її ефективно застосовувати на різних напрямках. Ми відпрацьовували по цілях на Миколаївщині, потім звільняли Херсонщину. Зараз палимо рашистів неподалік Донецька. Усього з нашої машини вже здійснили понад 2000 пострілів. «Берест» зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, — зазначає «Форсіус».
Наразі артилеристи-реактивники і далі активно відпрацьовують по ворожій техніці, піхоті та їхніх позиціях.
— Складніше працювати вночі. На певній відстані до вогневого рубежу вимикаємо світло фар, включаємо світломаскування. Також на борту маємо камеру нічного бачення, яка допомагає рухатися у темряві. На визначеній точці швидко відпрацьовуємо по цілях та залишаємо вогневий рубіж. У нас є 15 секунд на згортання, — розповідає морпіх.
Нещодавно цей розрахунок результативно накрив ворожу позицію, яка маскувалася у посадці. Пізніше стало відомо, що ворог зазнав значних втрат — багато загиблих та поранених рашистів. А ще артилеристи-реактивники суттєво пошкодили їм техніку.
— Таких результатів нашої роботи багато. Ми і надалі будемо палити російських окупантів, доки вони не заберуться з нашої землі, — підсумовує «Форсіус».
Фото автора
