Водночас частина із них потребують додаткових роз’яснень, адже не повністю розуміють усі складові механізму поновлення на службу. Про це в коментарі АрміяInform розповіли у відділі рекрутингу 18-ї Слов’янської…
На росії триває стрімке повернення в 30-ті роки минулого сторіччя. Накачаний по самі вуха кремлівською пропагандою російський охлос в передчутті нового «великого терору» захоплено аплодує спискам «іноагентів» і змагається в коментарях на тему, які б ще репресії застосувати до «зрадників», що не підтримують «сво».
Сучасна кремлівська кліка вірна ленінським завітам. «З усіх видів мистецтв найважливішим для нас є кіно» — ця розтиражована радянським агітпропом фраза леніна лягла в основу державної політики в кіногалузі. Щороку російська пропаганда штампує десятки фільмів, де російські «супергерої» протистоять «злісним підступам мирового імперіалізму» і майже самотужки «валять» сотнями ворогів, які мріють захопити безкраї російські простори і поламати всі «скрепи», на яких «зіждется земля російськая».
Щоправда, інколи серед акторів, які знімалися в таких кінострічках, є ті, хто висловлюється проти кремлівської політики. АрміяInform повідомляла про зірку кінофільмів «9-та рота» та «Ялинки» Артура Смольянінова, якому за засудження війни проти України «світить» до 20 років позбавлення волі.
Заради справедливості слід зазначити, що Смольянінов не єдиний, хто висловлюються, м’яко кажучи, не в дусі роспропаганди. Лія Ахеджакова, Алла Пугачова, Максим Галкін, Андрій Макаревич, Веніамін Смехов, Максим Леонідов, Юрій Шевчук, Борис Гребенщиков, Земфіра, Чулпан Хаматова — всі ці відомі діячі російської культури знайшли в собі сили не погодитися з кремлівською політикою і відкрито заявити про це. Переважній більшості таких «незгодних» довелося покинути росію через утиски та цькування.
Але ж фільми за їхньою участю залишилися… І як тепер «скрепному» росіянину святкувати Новий рік, коли по телевізору йде традиційна «Іронія долі…», а там (о жах!) Барбара Брильська («Для кожного з нас останні місяці були часом молитви — молитви за вільну і незалежну Україну. Ми пишаємося вашою витримкою і хочемо ще раз підкреслити — ми з вами!») разом з Лією Ахеджаковою («Вони (діячі мистецтва) мають рота розтулити. Не на захист влади, яка їм дає якісь преференції, яку вони так полюбили, а на захист України») співають голосом Алли Пугачової, яка попросила російську владу зарахувати її в ряди «іноагентів», адже підтримує антивоєнну позицію свого чоловіка Максима Галкіна. Тільки уявіть, який злам відбудеться в залитих «боярою» мізках російського патріота.
Тому російські депутати вийшли з пропозицією помічати акторів, що засудили війну, титром «зрадник». Вочевидь злякавшись, що російський обиватель забув, як читати, росдепутати вирішили піти далі.
Як передає The Moscow Times, член комітету нижньої палати з культури соловйов виступив з ідеєю вирізати з фільмів сцени, у яких є актори-«зрадники».
Водночас соловйов зазначив, що видаляти сцени з артистами, які критикують війну, потрібно так, щоб «різко не знижувати якість і зміст фільмів».
Це як? Згадана вже «Іронія долі…» без персонажів Брильської та Ахеджакової? Відомий комедійний серіал «Кухня» без шеф-кухаря Віктора Барінова? Дмитра Назарова, який зіграв цю роль, разом із дружиною, заслуженою артисткою росії Ольгою Васильєвою нещодавно звільнили з театру, де він прослужив 20 років, через публічні антивоєнні висловлювання.
Не залишився осторонь цього питання і «заслужений бісогон» міхалков. Він ще торік наприкінці серпня пропонував заборонити показ фільмів, у яких знімалися актори, що засудили війну. Ну, з «бісогоном» все зрозуміло. Для нього це такий чудовий спосіб прибрати конкурентів.
Депутати держдуми надихнулися проповідями міхалкова і виступили з пропозицією відрізати від фінансування кіновиробників, якщо «хоч би одна особа», яка входить до творчого складу групи, притягувалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за «дискредитацію» армії або заклики до санкцій.
Весь цей «лютий треш», який, до речі, відбувається на території Європейського континенту в ХХІ сторіччі, нагадує епоху великого сталінського терору, коли «ворогів народу» тисячами розстрілювали в буцегарнях та заморювали в «гулагах». Все це відбувалося настільки стрімко, що типографії не встигали друкувати нові підручники, і самі учні змушені були «вимаривать» (зафарбовувати чи вирізати) обличчя нових «ворогів народу» на світлинах (зокрема й у домашніх архівах).
Найогидніше, що це занурення в часи «великого терору» відбувається за повного «одобрямсу» з боку російського населення чи, у кращому разі, з мовчазної згоди тих, хто заховав якнайдалі свою совість. Випадки висловлювання незгоди з путінською політикою настільки поодинокі, що швидше є тими «винятками, які підтверджують правило».
Фото з відкритих джерел
