Навчально-науковий інститут фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій є структурним підрозділом Національного університету оборони України, який проводить підготовку курсантів, для подальшої служби на посадах…
Якщо послухати міністерство оборони російської федерації або підконтрольні кремлю ЗМІ (які радо цитують деякі українські видання), то виникає враження, що російська армія ледь не щотижня отримує нові зразки вітчизняної диво-зброї, що давно вже отримала влучне прізвисько «аналоговнєт».
Про реальну ситуацією з постачанням окупантам новітньої військової техніки та зброї АрміяInform поцікавилася у фахівців Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки.
Зокрема, ми запитали про зразки озброєння, які росіяни вперше використовують лише з лютого 2022 року.
— Нового озброєння фактично немає, — сказав представник Центру полковник Олександр Заруба. — Хоча є зразки, які почали використовувати тільки в Україні, буквально в цій війні, але вони були створені й заявлені раніше — вогнеметні системи тощо. Або, наприклад, днями з’явилися зображення спрацювання російської системи захисту бронеоб’єктів «Штора» на танку Т-90 — вперше під час реального бою.
За словами Олександра Заруби, виняток становлять хіба що безпілотні літальні апарати «Ланцет», у яких до цього не було бойового застосування.
— Так, росіяни вперше почали використовувати «Ланцети» саме у нас, але, до речі, дуже невдало, — розповідає провідний фахівець «трофейного» центру. — Теж буквально днями з’явилися фото ураження нашого танка «Ланцетом». Результат — ну, зігнутий фальшборт… Ну, трохи там, трохи — там. Загалом, абсолютно ніяких суттєвих уражень. До цього теж було відео, як «Ланцет» ударив по колесу машини гаубиці. Хлопці підійшли, подивилися, сказали: «Ну, колесо поміняємо, та й все».
Полковник Заруба згадав ще кілька випадків, коли ці «аналоговнєтні» ударні БПЛА «спіймали» прості маскувальні сітки, які були натягнуті над українськими бронеоб’єктами.
«Нових високотехнологічних зразків озброєння, оснащення та обладнання для піхотинця в рф мізерно мало. Переважна більшість екіпірування російських військовослужбовців є копією західних зразків», — Центр досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки.
Також ми запитали в представника Центру про те, чи є дані про модернізацію російської зброї після досвіду її «випробувань» на полях боїв в Україні. Зокрема, кремлівські підтакувачі багато нахвалювали начебто вдосконалений автомат Калашникова.
— Це АК-12, який, до речі, представлений в експозиції нашого Центру, це наступне покоління модернізації автоматів Калашникова, — розповів Олександр Заруба. — Він, по суті, і в серію пішов. Проте якість його бажає бути кращою… Скажімо так, він складніший — і для обслуговування, для виконання, при цьому особливо якогось приросту якості фактично не відбулося.
— Для чого ж вони його розробляли, з якою метою?
— Важко сказати. Це ж виробничий процес, який запускається, йде, і потім його, мабуть, важко зупинити, — каже військовий експерт. — При цьому існують лобісти того чи іншого виду зброї або заводу-виробника, конкуруючі фірми і так далі.
За словами полковника Заруби, загалом, таке можливе в розробці озброєнь: коли для зразка озброєння заявлені просто прекрасні характеристики, які потім, на полі бою, виявляються не зовсім такими. Саме виявлення реальних характеристик ворожої зброї — один із напрямків роботи Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки.
читайте також:
Олександр Заруба наводить приклад одного з трофейних зразків експозиції, представленої минулого тижня в Military Media Center під час брифінгу представників Сил оборони:
— Візьмемо, наприклад, російську РПГ-30 «Крюк», — показує полковник. — Це одна з останніх розробок реактивних протитанкових гранат росіян: у «Крюка» подвійна боєголовка — одна частина призначена для провокації спрацювання системи захисту на танку, тобто вона збиває систему динамічної броні, а вже друга, із затримкою лише в мікросекунди, наступним бронезарядом уражає сам бронеоб’єкт.
— Головне, що для цього РПГ заявлена бронебійність гомогенної броні до 600 мм. Це досить багато, — розповів Олександр Заруба. — Тож, ми досліджуємо цей зразок, встановлюємо його реальні характеристики. А потім, як і всі новинки, намагаємося використовувати, зокрема, передаємо тим підприємствам, які виробляють українські зразки озброєння.
Довідково: Реактивна протитанкова граната РПГ-30 «Крюк»
Індивідуальна зброя одноразового застосування, призначена для боротьби з усіма сучасними основними бойовими танками, оснащеними засобами динамічного та активного захисту. Прийнята на озброєння у 2012 році.
Маса, кг: 10,3
Довжина, мм: 1135
Калібр основної гранати, мм: 105
Початкова швидкість гранати, м/с: 120
Бронепробійність, мм:
- гомогенна броня: 600
- залізобетон: 1500
- цегла: 2000
- деревоземляні споруди: 3700
Прицільна дальність, м: 140 (200)
Розробник: НВО «Базальт»
Країна-виробник: рф
