Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
У перші дні нового року в українському інформаційному просторі з’явився жартівливий портрет Степана Бандери. На малюнку погруддя ідеолога українського націоналізму було ілюстративно зображено з тіл російських окупантів на засніженому полі бою поруч з опорою лінії електропередачі, прикрашеною новорічною гірляндою. Зображення одразу набуло шаленої популярності та трансформувалось у безліч мемів. У Telegram навіть створили бот, за допомогою якого користувачі почали створювати свої малюнки з різними написами викладеними трупами загарбників.
У суспільстві ці зображення й тексти викликали суперечки та дискусії. Чи дегуманізує українців подібний гумор? Яку роль грають меми й карикатури в українському суспільстві під час жорстокої війни, що веде російська федерація проти України? Як гумор впливає на психіку людини в критичних ситуаціях? Кореспонденти АрміяІnform звернулися за коментарем до професійного психолога, професора Мирослави Філоненко, доктора психологічних наук, декана медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені Олександра Богомольця.
— Меми, карикатури, анекдоти про ворога, особливо ті, що нині з’являються в соціальних мережах, що це за явище й що про це говорить психологія?
— Жарти, сміх і гумор мають функцію зниження емоційного негативного стану. Особливо зараз, коли ми живемо в умовах російської агресії щодо українців. Щоб знизити рівень негативної напруги, достатньо посміятися через комічні ситуації, карикатури, зображення. Сама ситуація вторгнення росії в Україну може відображатися в нових анекдотах та малюнках. І це вже на рівні субкультури. Наприклад, меми, через які ми сміємося над нашим ворогом. Це нормально, тому що у такий спосіб ми самі себе психологічно захищаємо від того емоційного напруження, яке є. Якщо цього не робити, то все переходить на психосоматичне захворювання.
Психіка сама шукає вихід: або ти жартуєш, або шукаєш інші способи, тобто копінг-поведінки — це те, що допомагає знизити рівень напруги. Раз це тобі раніше допомогло, то і зараз допоможе. І так повторюється в кожній кризовій ситуації. Така копінг-поведінка є в кожної людини. Якщо людина сама не може знайти, то допомагає кваліфікований фахівець.
В умовах війни, коли ми вже сміємося над ворогом, не переходячи до цинізму, коли ми вже сміємося над тою чи іншою ситуацією, навіть страшною, то ми її вже контролюємо. А якщо ми контролюємо ситуацію через сміх і жарти, то можемо знизити емоційну напругу, а значить — здатні раціонально й критично мислити.
Коли хочеш ухвалити якесь критично важливе рішення, ти повинен стати вище цієї ситуації, можливо навіть і пожартувати. І тоді зменшується емоційна напруга.
— Пані Мирославо, як гумор допомагає у стресових ситуаціях?
— Людина — це єдина жива істота, яка може сміятися над собою та іншими, а також подивитися по-іншому на ті обставини, які складаються. Гумор і жарти — це та наша зброя, яку ми можемо спокійно використовувати в життєвих негараздах. Зараз українці перебувають в невизначеній ситуації і проблеми не зникають, вони залишаються з нами. Але ми можемо подивитися на них з іншого ракурсу, знижуючи емоційний бар’єр, який виникає у нас через різні нетипові ситуації.
Гумор і жарти є нашим психологічним захистом від тих нетипових ситуацій, з якими ми стикаємося внаслідок війни, агресії, невизначеності. Зигмунд Фройд казав, що психологічно здорова людина повинна вміти жартувати над тією ситуацією, яка є, і щоб вона на тебе емоційно не впливала, вміти жартувати над собою й над іншими. Людина, яка вміє жартувати і сміятися, буде психічно здоровою.
Якщо ми з вами жартуємо, сміємося над якоюсь ситуацією, то ми з вами маємо психологічний запобіжник від нервових зривів.
— Коли військові сміються з бойової ситуації, ставляться до неї з гумором, вони тим самим її контролюють і продовжують виконувати бойове завдання, не замикаючись у собі?
— Щоб знизити градус емоційної напруги, потрібно якось розрядити ситуацію. Тож здоровий гумор, здорові жарти, анекдотичність деяких ситуацій під час війни захищає психіку.
— Тобто якщо я сміюся, то я захищений?
— Так. А з іншого боку — є різниця між сміятися і насміхатися. Перше — це психологічний захист, а друге може перейти в цинізм і діагностуватися як патологія, але це інша тема для розмови. Сміх корисний і допомагає зняти градус емоційної напруги.
— Пропоную згадати зображення з обличчям Бандери, яке начебто було виконано з тіл вбитих окупантів. росіяни його розкритикували, після чого в нашому суспільстві була створена ціла серія таких зображень. Як їх можна оцінити?
— Ми вже на стадії переосмислення. Ми вже пережили це фактично. Нам потрібно з цього якось вийти. А як вийти нормально? Один з елементів культури — це також жарти над ворогом. Ми не перші. Почитайте жарти в історії різних завойовницьких війн. Завжди залишався слід в історії й культурі після історичної події.
— Іронічне ставлення до війни, бойових дій притаманне лише українцям?
— Українці вільнолюбні люди, які не мають «царя» в голові, а якщо «царя» немає в голові, то він — у кожному. І тому кожен українець створює свої карикатури, меми. Тому цей гумор іде від людини, а не від якоїсь пропаганди. А якщо виходить від нас, то воно більше залишається в культурі. Все, що виходить від людини, — природне, а значить — довше живе.
Коли вже виникає сміх над ворогом, коли ми вже відчуваємо близьку перемогу над ним, то однозначно ми вище ситуації, ми можемо над цим сміятися.
читайте також:
— Які поради ви можете дати військовим щодо гумору?
— У військового висока емоційна напруга, стрес. Для зниження її треба чимось користуватися: картинки, карикатури, анекдоти, література. Ти дивишся на картинку й тобі вже смішно, ти смієшся і відбувається емоційне розвантаження. І тобі вже легше стає.
Тобто жарти — це настрій, твоя зброя. Жарти, сміх, гумор — це запорука твого хорошого настрою. На війні багато негативних емоцій. І якщо у тебе є можливість прочитай якийсь позитивний художній текст, подивись карикатури, послухай жартівливих пісень. Настрій ти можеш зробити собі сам, а як ти вже це робиш — у кожного своє. Треба берегти свою психіку й ти сам це можеш робити: жартувати, щось читати, просто комунікувати з іншими людьми, які грають позитивну роль у твоєму житті.
Тож потрібно більше жартувати! Проте жартуючи, пам’ятайте, що жартувати необхідно, дотримуючись заходів безпеки та охорони державної таємниці.
