І ці удари вже мають більший вплив на суспільні настрої всередині росії, аніж їхні шалені втрати на фронті. Китайські товари…
Наприкінці минулого тижня провідні медіа окупантів на повному серйозі повідомили, буцімто «представниками ДБР та СБУ напередодні Різдва було організовано роботи щодо розкопування могил на кладовищах у кількох населених пунктах».
На хвору думку московитів, там начебто було поховано місцевих жителів, які померли внаслідок природних причин. Проте «спецслужби України навмисно спотворили тіла, щоб видати їх за докази російських тортур та розстрілів».
Зазвичай фейки такої низької «проби», як ця «могильна провокація» від роспропаганди, живуть не більше ніж дві-три діб. Але не цього разу.
Так, вже на третій день після оприлюднення даної маячні, 9 січня слідчий комітет рф заявив, що узявся за розслідування «злочину з розкопування могил спецслужбами України» з метою організації якоїсь там провокації Заходом.
Насправді ж до цього часу низка міжнародних слідчих комісій спільно з українськими правоохоронцями на звільнених від окупантів територіях виявила і задокументувала 54 катівні. Підтверджено вже понад п’ять тисяч випадків тортур росіянами. При цьому більшість цих людей є цивільними, де чимало жінок та дітей.
Приміром, лише на Харківщині, після вигнання «русского міра» зі східної частини регіону, виявлено 23 катівні, шість із них — у місті Ізюм. Там московити в нелюдських умовах утримували мирних українців, вимагали в них гроші, ювелірні прикраси. Коли ж після катування таки отримували цінності, то часто вбивали чи калічили наших громадян.
До речі, спеціальні розслідування щодо скоєння росіянами воєнних злочинів в Україні проводять декілька країн, серед яких: ФРН, Естонія, Литва, Франція, Польща та інші. Тож у Європі точно ніхто не повірить у цей фейк рф. Добре, що на московії про якихось зомбі нічого не написали. Хоча, знаючи методи росагітпрому, все може бути.
Отже, усі спроби москви вигадати фейки про «могильну провокацію», що мають на меті відволікти від звірств росіян в Україні, абсолютно провальні. Після Бучі, Ірпеня та Ізюма.
