Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Сьогодні кожен українець та українка постійно перебувають у небезпеці, що неабияк впливає на їхній психічний стан. Як відгук на події чи новини люди відчувають тривогу, страх, лють, гнів, безсилля, розпач, радість, здивування. І в цьому, як запевняють психологи, є гарна новина — якщо ви щось відчуваєте, значить, досі живі.
Водночас негативні перманентні емоції значно виснажують внутрішні резерви людини, впливають на якість життя, призводять до трагічних наслідків. Аби уникнути найгіршого розвитку подій, необхідно розуміти, що з нами відбувається, і знати, як на це реагувати.
Наразі однією із найпоширеніших психологічних реакцій на воєнні дії, що ось уже одинадцятий місяць тривають у країні, є тривожність.
Насамперед, як зауважують психологи, варто розрізняти дві схожі емоції, що часто плутають, — це тривога і страх. Насправді вони суттєво різняться. Страх — це те, що ми відчуваємо прямо зараз як реакцію на події, що відбуваються, тоді як тривога стосується подій у минулому чи майбутньому, які ми переносимо на нинішній момент. Наприклад, якщо ви побачили ракету, що летить у вашому напрямку, то відчуваєте реальну небезпеку тут і зараз, — це страх. А якщо ви почули звук повітряної сирени і думаєте про те, що ракета може влучити у ваш дім, — це тривога.
Як розповіли фахівці служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист», тривожність — це унікальна властивість людини думати про майбутні події, що дає можливість прогнозувати чи планувати їх. Тривожність є здатністю виважати ризики майбутньої події. І нерідко цей спосіб призводить до більшої тривоги і очікування нещасть, коли, скажімо, найбільш вірогідним здається найгірший сценарій.
Метафорично тривожність уявляється як ланцюг думок і образів, які починають створюватися в найбільш несподіваних напрямках. Наприклад:
«Почалася війна, скоро все стане погано»
«Я навіть зброєю не вмію користуватися, як я себе захищу?»
«А раптом все буде дорожчати і я помру з голоду?»
«Що, якщо буде ядерний удар?»
«Ми всі помремо»
Тригерами тривожності (тобто тим, що її запускає) можуть бути: неоднозначність: можливість різноманітних трактувань;
новизна: відсутність такого ж досвіду, на який можна спертися;
непередбачуваність: неясно, як насправді будуть розвиватися події.
Тривожність насправді не завжди є шкідливою. Часто вона нас захищає і допомагає передбачити ризики. Разом з тим вона може і шкодити.
Розрізняють два типи тривожності:
Конструктивна, або реальна. Вона стосується реально наявних проблем, які можна вирішити просто зараз. Наприклад, «якщо буде повітряна тривога зараз, я можу не встигнути забрати пакунки з пошти», «у мене мало продуктів вдома, які не потребують приготування на плиті, мені їх вистачить на кілька днів, треба їх докупити».
Неконструктивна, або гіпотетична, стосується того, чого зараз немає, але це може статися в майбутньому. Цей вид тривожності обирає найгірший сценарій, зазвичай катастрофічний, де конкретні дії людини зараз мають слабкий зв’язок з очікуваним найгіршим результатом. Наприклад, «я підготувався до відключень електроенергії, але раптом цієї зими я замерзну від холоду?», «може, мене звільнять з роботи?».
Насправді немає «правильного» рівня тривожності. Конструктивна тривожність допомагає досягти бажаного та вирішити життєві проблеми. Гіпотетична ж стає проблемою, коли вона заважає жити так, як хотілось би.
Якщо ви часто відчуваєте «гіпотетичну» тривожність, важливо нагадати собі, що в цей момент мозок не займається розв’язанням проблеми. Саме тому його треба стимулювати до цього: вирішити те, що у ваших силах прямо зараз, а решту переживань свідомо відпустити і зосередитися на чомусь ще.
Помічним інструментом для розрізнення типів тривожності може стати вправа «Дерево прийняття рішень».
Виділіть те, про що тривожитесь.
Почергово дайте відповіді на запитання у схемі та виконайте пропоновані дії.
Якщо тривожних думок багато, то пройдіть цей шлях з кожною окремо.
У разі, коли ви відчуваєте тривожність, яку якнайточніше характеризує вислів «непозбувна бентега», вона суттєво ускладнює вам життя і не минає, вам потрібно звернутись до сімейного лікаря по допомогу.
