Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Танкісти окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка разом з іншими силами оборони 24/7 нищать російську ворожу армію на Донецькому напрямку. Один із таких екіпажів танка Т-64 пройшов довгий бойовий шлях, звільняючи українські населені пункти.
— На початку широкомасштабного вторгнення росіян наша машина забезпечувала розблокування та прохід колон нашої бригади по Антоновському мосту. Попереду тут встановлений протимінний трал, який забезпечує прохід іншої техніки. Пізніше цей танк брав участь у звільненні Херсонщини. Своїм вогнем знищили не один панцерник ворога. І хоча нашу машину було суттєво пошкоджено у боях, вже за кілька днів ремонту вона знову стала до строю, — розповідає командир танка.
Він впевнений, що доки російська нечисть не піде з української землі, гармата його танка буде продовжувати робити свою справу. І робитиме це вправно.
Варто зауважити, що після боїв на Херсонщині танкісти цієї бригади підсилили своїх побратимів неподалік Донецька. Зараз вони успішно закріпилися на позиціях та не дають противнику просунутися у цьому напрямку.
— Наших попередників, які тут виконували бойові завдання, постійно штурмували. За день таких спроб було до десятка. Ми своєю чергою, коли зайняли ці позиції, показали ворогу, чого варті танкісти нашої бригади, — зазначає командир танкової роти на позивний «Студент». — У взаємодії з мінометними батареями та гармашами постійно завдавали противнику максимального вогневого ураження. Мої підопічні виїжджали та відпрацьовували по цілях по 5-7 разів на день. Використовували увесь боєкомплект, поверталися, заряджалися і знову на вогневу позицію. У результаті спалили купу російської техніки та живої сили. Після цього ворог почав поводити себе значно тихіше. Навіть вже не намагається штурмувати. Ми відразу «виховали» противника.
У цьому танковому колективі служать відчайдушні та досвідчені воїни. Кожен із них є віртуозом своєї справи. Свою майстерність вони демонструють чи не щодня.
— Ми прикриваємо нашу піхоту на передовій. Коли з’являється рашистська техніка, ми відразу виїжджаємо і вражаємо її, — говорить «Студент». — Був випадок, коли наш екіпаж із закритої позиції зміг влучити у рухомий ворожий танк на відстані майже 8 тисяч метрів. До того ж навідник не бачив ціль. Я його корегував по радіостанції.
І такі випадки у підрозділі не поодинокі. Кожен з екіпажів зміг довести, що українські танкісти є справжніми фахівцями своєї справи. Попри постійний натиск противника та складні погодні умови, воїни-танкісти тримають оборону та втихомирюють противника своїми гарматами.
Фото автора
