Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Сьогодні Новий рік, який українці святкуватимуть в умовах війни з російською федерацією. Підступний ворог, що не може досягти успіхів у прямому протистоянні з нашими воїнами, обстрілює цивільне населення та критичну інфраструктуру по всій Україні. Вбиваючи та завдаючи страждань мирним мешканцям, росіяни сподіваються, що ми погодимось із загибеллю десятків тисяч українців та анексією наших територій. Але всі злочини рашистів приводять до протилежних результатів — ми об’єдналися та з кожним днем стаємо міцнішими. Отож сьогодні поговоримо, як святкуватимуть Новий рік ті, хто боронить Україну зі зброєю в руках і щодня наближає нашу перемогу.
— Ми намагаємося створити для своїх побратимів атмосферу домашнього свята — настільки, наскільки це можливо в цих умовах, — розповідає заступник начальника прикордонної комендатури з тилу полковник Віктор Климюк. — У нас українців святковий стіл завжди повний всіляких смаколиків — від традиційного олів’є та холодцю й до духмяної запеченої гуски та яловичини тушкованої зі сметаною. В кожного є свої улюблені страви, залежно від регіону. Також традиційно на свята до військових їдуть подарунки від пересічних українців. Каравани волонтерів змінюють один одного аж до закінчення різдвяних свят. Вони везуть на передову, окрім смаколиків, тепловізори, тактичне спорядження, талісмани від діточок та багато інших корисних речей. В укриттях наші воїни намагаються встановити й прикрасити ялинки. За досвідом святкування минулих років волонтери привозять стільки салатів, ковбас та інших смаколиків, що після Нового року воїни ще тиждень нічого не готують.
Однак така ситуація лише в підрозділах, що перебувають в умовному тилу. На передовій все по-іншому. Військові, які перебувають безпосередньо на лінії зіткнення, про новорічний стіл навіть не мріють. Попри наближення Нового року рух військової техніки та особового складу фронтовими дорогами не вщухає ні на мить. Короткі проміжки тиші знову й знову розривають артилерійські й мінометні постріли та вибухи. Проте свій «пункт незламності» є й на передовій.
— На нашому напрямку зараз дуже спекотно, — розповідає командир роти окремої десантно-штурмової бригади на псевдо «Тур». — До вашого приїзду я навіть і не пригадував, що сьогодні Новий рік. Ми щоденно працюємо в цілодобовому режимі. Дякуємо, що нагадали, ввечері готуватимемо святкові бутерброди. Це той максимум, який можуть собі дозволити хлопці безпосередньо на лінії фронту.
Десантники намагаються берегти особовий склад, тож постійно проводять так звані ротації за рахунок особового складу підрозділів. Ось і тепер частина підлеглих «Тура» перебуває в умовному тилу, і ми рушаємо до них.
— Ми до свята готові. Дрова нарубали, салат нарізали, поїмо та спати, — усміхається один із десантників. — Завтра зранку повертаємося на передову, тому не до святкування. Очікувати опівночі ми не будемо. Поміняємо побратимів, а вони завтра за нас відсвяткують. Ананас заберемо із собою, там і з’їмо разом.
Ось такий він Новий рік на війні, але хлопці просили передати всім українцям від них вітання.
Фото автора
