У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Війна змусила багато сімей залишити свої оселі та переїхати в безпечніше місце. Для дітей такі зміни – додатковий стрес, що дестабілізує психіку малечі та впливатиме на формування їхньої особистості. Фахівці Центру здоров’я та розвитку «Коло сім’ї» розробили 5 порад батькам, як допомогти дитині пережити вимушене переселення чи евакуацію. Насамперед дітям важливо розуміти, що відбувається, і знати, чого чекати, це додає їм впевненості та сили витримати додаткове навантаження.
- Якщо плануєте залишити домівку, говоріть із дітьми про переїзд і про всі пов’язані з ним зміни. Поясніть, чому ви вирішили поїхати, чому це важливо для вашої спільної безпеки. Це нормально – не мати відповідей на запитання дитини, але важливо бути відвертим і говорити виважено.
- Будьте уважними до почуттів дітей та допомагайте їм мудро на них відповідати. Смуток через втрату зв’язку з домом і радість від нових відкриттів – це природні почуття, які допомагають зрозуміти наш досвід. Розділяйте ці емоції з дитиною. Натомість злість скеровуйте у конструктив, а у відповідь на тривогу – створюйте відчуття безпеки.
- Пам’ятайте про базові речі та режим дня. Наскільки це можливо в умовах переїзду, організуйте день так, щоб у ньому було місце сну, прогулянкам, часу з іншими дітьми, навчанню. І про свій режим дня також не забувайте.
- Спільно плануйте свої дії та шукайте ефективні способи адаптуватися. До переїзду не потрібно ставитися як до паузи у житті, адже кожен день – цінний, кожен день – це життя.
- Пам’ятайте минуле, мрійте про майбутнє, живіть «тут і тепер». Ми можемо черпати силу у спогадах. Допомагайте дітям берегти цілісність нашої життєвої історії, адже ми, мов дерево, живимося з джерел досвіду. Згадуйте, розповідайте, малюйте. Говоріть із дітьми про майбутнє, уявляйте його, діліться мріями. Це дає натхнення і сили пройти життєві випробування, коли ми не вдома.
Рекомендації опрацьовані в рамках національної програми ментального здоров’я.
Підготувала Леся Медведенко
