У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
У перші дні широкомасштабного вторгнення Вадим Грановський вступив до Сил тероборони ЗСУ на Київщині. Тоді побачив, згадує чоловік, наскільки важлива кава для військових, і що її не вистачає. Нині він передає на фронт мелену каву і джезви для її приготування. Його мета — щоб українські військові мали можливість вживати якісну і смачну каву. Так чоловік створив проєкт Coffee Care та «кавові байрактари», почав навчати військових готувати каву і відправився за кордон з місією кавової дипломатії.
— Як і коли виникла ідея передавати військовим каву?
— Я записався у тероборону Золочівської сільської ради у Гнідині. Нам роздали зброю, провели курси тактичної медицини, сформували патрулі, поставили блокпости. Тоді і з’явилась потреба в каві для майже 300 людей, цілодобово. Я запропонував поставити кавоварку у керівному пункті тероборони. Потім почали телефонувати відвідувачі моєї кав’ярні й питати, чи можна купити каву. На той момент все завмерло, в перші дні майже нічого не працювало… Ми почали шукати шляхи, як передати запаси вже обсмаженої кави тим людям, які цього потребують: до Сил тероборони, на блокпости, іншим військовим. Дещо я почав відвозити, дещо відправляти волонтерами, поштою, — згадує чоловік.
— Я кілька разів писав, що потрібно відправити каву військовим, люди відправляли на це донати. Спочатку ми передавали мелену каву в упаковці по кілограму. Потім зрозуміли, що це не зручно, пакували по 250 грамів. У кількох підрозділів була можливість молоти каву, ми передавали її в зернах. Після цього зробили такий цікавий продукт — кавові таби. Вони стали відповіддю на проблему: кавовий таб — це моно доза, там 8 грамів кави спресованої під джезву. Таб герметично запакований, щоб зберегти аромат і смак. Але було питання: в чому готувати каву?
— Так ми почали передавати військовим джезви, а згодом і виробляти їх. З цим допомогла компанія з Туреччини. Ці джезви великі, міцні. Ми їх називаємо зброєю смаку. Потім ці джезви дістали назву «кавові байрактари».
— Чому для вас важливо поставляти якісну каву і джезви на фронт?
— Мені хотілося змінити оцю ситуацію, коли військові змушені використовувати розчинну каву, навіть не маючи змоги розігріти води. І на відміну від розчинної кави, в натуральній якісній каві є десятки активних речовин, які позитивно впливають на організм людини. Джезва розрахована на три горнятка, і це об’єднує людей. Ці джезви, як виявилося, почали слугувати десяткам, іноді навіть сотням людей. Виявилося, що капот авто дуже легко перетворюється на кав’ярню. На капот ставлять пальничок, джезву.
— Як працює проєкт, чиїм коштом утримується?
— Я зрозумів, що мені не зовсім комфортно писати про донати. Не впевнений, що маю право збирати кошти у людей, яким дуже важко і так. І коли ми все уважно рахували, я зрозумів, що ми можемо запропонувати цю військову джезву кожному, хто хоче її купити. Кожна куплена джезва дає нам можливість виробити дві джезви. Одна їде до покупця, друга — на фронт.
— Також ви проводите майстер-класи з приготування кави для військових. Розкажіть про це більше.
— Коли я передавав каву, ми сиділи, спілкувалися, я готував каву і розповідав, як це робити. Згодом поїхав у «місію кавової дипломатії», так я її називаю. Робив події в Італії, Туреччині, Великій Британії. За допомогою кави намагався розповідати про Україну. Це були протокольні події у посольствах, дегустації, гостьові візити у кав’ярні. Ми робили День Української кави. У Великій Британії ми зробили програму з приготування кави для українських військових, які навчаються на Британських військових базах.
— Що плануєте робити після перемоги над росіянами?
— Хочу відкрити інклюзивну кав’ярню. Я розумію, що Україна зміниться, українці зміняться. Всі обмеження, які несуть за собою фронтові поранення, не повинні заважати військовим отримувати задоволення від життя, від смачної кави. Хочу, так би мовити, лікувати ось цими смаками, гостинністю, тих людей, які нині захищають країну.
